Справа № 22ц-1887/2010 Голоpвуючий в 1й інстанції -Петрюк
Категорія - 50 Доповідач - Григорченко Е.І.
03 березня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів -Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Прокурора Верхньодніпровського району
на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2009 року по справі за позовом Прокурора Верхньодніпровського району до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
Прокурор Верхньодніпровського району звернувся з апеляційною скаргою на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2009 року, де ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, посилаючись на те, що рішення необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2009 року в задоволенні позовних вимог прокурору відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно характеристики відповідачі ОСОБА_1, та ОСОБА_2 характеризуються негативно за місцем свого проживання, не мають постійного місця роботи, не займаються вихованням дитини. Вживають спиртні напої, дитина бродяжить, жебракує, не має необхідного взуття та одягу.
Постановою ради опіки та піклування Зарічанської сільської ради № 7 від 09.04.2009 року та рішенням виконкому Зарічанської сільської ради № 10 від 28.04.2009 року дана згода на позбавлення батьківських прав відповідачів стосовно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
09 квітня 2009 року неповнолітній ОСОБА_4 був влаштований до притулку для дітей м. Дніпродзержинська як дитина, що була знайдена без батьківського піклування, але потім була повернена батькам і в даний час проживає в сім'ї відповідачів.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що він був у своїх друзів і разом з ними потрапив до притулку, але батьки його забрали додому, і він їх слухає та проживає разом з ними. Просив не позбавляти його батьків батьківських прав так як хоче проживати разом з ними.
З початку нового навчального року відвідування неповнолітнім ОСОБА_4 школи покращилось. Мати почала турбуватись про дитину, її навчання, навіть, якщо дитина пропускала заняття, то надавались відомості до школи з яких причин. Протягом 2-х місяців ОСОБА_4 без поважних причин пропустив всього один день.
Відповідачі в судові засідання з'являлись з сином, при цьому зовнішній вигляд дитини був охайним. ОСОБА_4, був вдягнений по сезону, в одяг відповідного розміру. З поведінки дитини вбачається, що йому не байдужа його подальша доля і він бажає проживати в сім'ї з батьками.
З пояснень представника ради опіки та піклування Зарічанської сільської ради вбачається, що дана сім'я має можливість покращити свою поведінку та посилити контроль за вихованням дитини.
В даний час відповідачі проживають в будинку, що залишився від батьків відповідача ОСОБА_2, проводять ремонт даного будинку для покращення умов проживання. Крім того, відповідач ОСОБА_1, має квартиру в м. Дніпродзержинську.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду , з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями неповнолітнього та самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. 164 СК України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що відповідачі не надали суду докази щодо розміру їх доходів, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а не ухилення від утримання дитини, як зазначено в позові.
Суд першої інстанції обґрунтовано, в інтересах дитини, прийняв до уваги її бажання бути разом з батьками, а також спробу відповідачів покращити свій фінансовий стан та умови проживання.
Інші доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування або зміну рішення суду, згідно ст. 308 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Прокурора Верхньодніпровського району відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.