Справа № 158/2939/18
Провадження № 2/0158/64/19
01 серпня 2019 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
представника позивача - Чуріної Я.В.
представника відповідача - Шумського Б. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Адвокат Чуріна Я.В. в інтересах ОСОБА_3 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 , ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» (далі - «УПСК») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що 30.09.2017 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 » порушив ПДР, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 », який належить ОСОБА_3 . Даний факт підтверджується постановою Апеляційного суду Волинської області від 16.02.2018 року.
27.02.2018 року з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування.
Не отримавши жодних коштів позивачем було здійснено ремонт транспортного засобу марки «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 » на суму 138565 грн., що підтверджується рахунком №039 та актом виконаних робіт від 29.10.2018 року.
Зазначає, що 06.11.2018 року адвокатом позивача ОСОБА_3 - Чуріною Я.В. була надіслано відповідачам претензію-вимогу щодо відшкодування вищезазначеної шкоди, однак належної відповіді надано не було.
З врахуванням наведеного просить стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 38565 грн. та з ПрАТ «УПСК» - 100000 грн. на відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП, пропорційно судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 10000 грн. та судового збору у розмірі 1386,65 грн.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.12.2018 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
03.01.2019 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Шумського Б.А. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що автомобіль «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 » забезпечений договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0317378 від 09.08.2017 року, згідно якого визначено страхову суму (ліміт) по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн., а тому просить відмовити у задоволенні позовної заяви в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.01.2019 року ухвалено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Від представника відповідача ПрАТ «УПСК» до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що ОСОБА_4 є особою, яка неправомірно володіла застрахованим транспортним засобом, оскільки згідно листа Волинської митниці ДФС №1344/10/03-70-07 від 06.03.2018 року транспортний засіб «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», р.н. «НОМЕР_1» ввезений на митну територію України у митному режимі «Тимчасове ввезення» на строк до 1 року громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_5
07.03.2019 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Чуріної Я.В. до суду подано відповідь на відзиви відповідачів, згідно яких остання просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.03.2019 року призначено автотоварознавчу експертизу. На час виконання експертизи провадження у справі зупинено.
03.07.2019 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області провадження у даній справі поновлено та призначено до розгляду.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Чуріна Я.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Шумський Б.А. в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди, внаслідок ДТП не визнав, у їх задоволенні просив відмовити.
Представник відповідача ПрАТ «УПСК» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Судом встановлено, що 30.09.2017 року о 03 год. 45 хв. в с. Дачне, по вул. Залізнична, Волинської області на а/д Р-14 9 км. + 250 м., відбулося ДТП за участю автомобіля марки «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_4 та «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_6
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 16.02.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження щодо нього у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП /а.с.17-18/.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У судовому засіданні також встановлено, що власником транспортного засобу марки «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 » є ОСОБА_3 .
Згідно рахунку №039 від 17.09.2018 року та акту виконаних робіт від 29.10.2018 року майнова шкода на відновлення транспортного засобу марки «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 » становить 138505 грн. /а.с.20-21/.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом Чуріною Я.В. до відповідачів подано претензію-вимогу щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди /а.с.22-25/.
Із полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0317372 вбачається, що автомобіль марки «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_3 , 2003 року випуску застраховано ОСОБА_7 , де застрахована сума майнової шкоди становить 100000 грн. /а.с.53/.
Разом з тим, згідно акту огляду колісного транспортного засобу (дефективна відомість) №905 від 14.10.2017 року та звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 26.02.2018 року вартість відновлюваного ремонту КТЗ «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 », станом на 14.10.2017 року становить 130891,53 грн., ринкова вартість вищезазначеного транспортного засобу визначена за порівняльним підходом може складати 95229,80 грн./а.с.105-133/.
Однак, як вбачається з висновку експерта автотоварознавчої експертизи №31 від 20.06.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ШЕВРОЛЕ АВЕО», д.н.з. « НОМЕР_2 », 2007 року випуску, з врахуванням зносу транспортного засобу, станом на 30.09.2017 року складала 57939,61 грн. Ринкова вартість аналогічного транспортного засобу «ШЕВРОЛЕ АВЕО», 2007 року випуску, станом на 30.09.2017 року складала 97066,86 грн./а.с./
Щодо стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 заподіяної внаслідок ДТП, суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Слід зазначити, що під майновою шкодою слід розуміти майнові чи інші грошові збитки, спричиненні юридичній або фізичній особі чи їх майну.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У своїй постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15 Верховний Суд України зазначив про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Окрім того, відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому статтею 1192 ЦК України регламентовано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
ОСОБА_3 звернувся до суду з метою стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів здійсненого відновлення (ремонту) пошкодженого автомобіля, а відсутність розрахункового документа за проведене відновлення транспортного засобу (ремонт) не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язку та ухилення останнього від відшкодування реальних витрат, яких зазнав позивач, відповідно до ст. 22 ЦК України.
Вказане твердження також узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах по справі №760/5618/16-ц від 25.04.2018 року, від 16.01.2018 року у справі №61-1836св17, від 28.02.2018 року у справі №61-134св18.
Суд не бере до уваги рахунок №039 від 17.09.2018 року, акт виконання робіт від 29.10.2018 року та звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №905 від 26.02.2018 року, оскільки у судовому засіданні жодним чином, ні позивачем, ні його представником не підтверджено факт виконання вищевказаних робіт, оплату даних робіт та рахунок (квитанцію) про їх оплату. Крім того, судом у даній справі було призначено автотоварознавчу експертизу щодо встановлення вартості відшкодування заподіяної шкоди, внаслідок ДТП із врахуванням зносу, станом на момент зазначеного ДТП.
З врахуванням наведеного з ОСОБА_4 підлягає стягнення в користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, згідно висновку експерта автотоварознавчої експертизи №31 від 20.06.2019 року.
Однак, згідно позовної заяви, представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Чуріна Я.В. просила стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди в розмірі 38565 грн.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди в розмірі 38565 грн.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Правові відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Разом з тим, щодо стягнення з ПрАТ «УПСК» майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У відповідності до п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, вважаються страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно з ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
З листа т.в.о. заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України № 1344/10/03-70-07 від 06.03.2018 року встановлено, що транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S320», VIN код НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 було ввезено на митну територію України 12.08.2017 року громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_5 , через пункт пропуску «Доманове-Мокрани», Волинської ДФС у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» /а.с.56/.
Крім того, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АМ/0317372 відповідно до якого застрахований транспортний засіб марки «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 » укладений з ОСОБА_7 .
З огляду на фактичні обставини та системний аналіз і взаємозв'язок п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України свідчить, що водій ОСОБА_4 на час ДТП не був законним володільцем та правомірним користувачем транспортного засобу «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 » у зв'язку із чим не є особою, відповідальність, якої застрахована, згідно Полісу №АМ/0317372.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги положення ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відсутні правові підстави вважати ДТП, що трапилася 30.09.2017 року за участю транспортного засобу «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_4 страховим випадком, а відтак, у ПрАТ «УПСК» не настав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування за Полісом №АМ/0317372, а тому суд дійшов висновку щодо відмови у цій частині позовних вимог.
Оскільки суд задоволив позов частково, заборговані суми стягнув з відповідача ОСОБА_4 , тому стягує з нього в користь позивача ОСОБА_3 , пропорційно до задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 704,80 грн., що підтверджені документально.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що склад та розмір витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування у справі.
Так, у абз. 3, 4 п. 48 Пленуму ВССУ постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», - судам роз'яснено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Визначаючи розмір до стягнення понесених витрат на правову допомогу, що підлягають стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суд враховує, надані до матеріалів справи калькуляцію вартості послуг з надання правової допомоги від 02.11.2018 року, акт приймання-передачі виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 02.11.2018 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 03.12.2018 року та вважає за необхідне вимоги задовольнити, стягнувши витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Керуючись ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти на відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в розмірі 38565 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Чуріна Яна Валеріївна, адреса: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34, офіс 204, Волинської області .
Відповідач - ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_3 .
Представник відповідача - Шумський Борис Анатолійович , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 40.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Повний текст рішення суду виготовлено 12.08.2019 року.