Провадження: 2/484/1213/19
Справа: 484/3180/19
05 серпня 2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.
при секретарі - Ярославській С.Д.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайська міська рада Миколаївської області, третя особа: Універсальна Біржа "Південь", про визнання права власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої тим, що вона із ОСОБА_2 26.07.2001 року уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна № 598, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .
Фактично всі істотні умови договору купівлі-продажу позивачем та відповідачами були виконані. За домовленістю між ними, будинок був проданий, продавцю було передано гроші в розмірі 1000,00 грн. ОСОБА_2 було передано та позивачем прийнято в управління та користування спірний житловий будинок. Зазначений договір був зареєстрований на Первомайською філією Універсальної біржі "Південь" за № 598 відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції чинній на момент посвідчення правочину), якою передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Після укладення договору сторони здійснили всі дії щодо реєстрації права власності в Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації. Однак, на даний час з'ясувалося, що позивач являється власником вказаного житлового будинку на підставі біржевої угоди, яка є недійсною, оскільки не була нотаріально посвідчена відповідно до ст. 657 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ч. 2 ст. 220 ЦК України, позивач вважає укладений між ним та відповідачами договір купівлі-продажу нерухомого майна виконаним в повному обсязі і є дійсним. Просить суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок з надвірними спорудами.
Позивач в підготовче судове засідання надала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю та не заперечувала проти їх задоволення
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, аргументів чи пояснень на позов не надали.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 26.07.2001 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 (а.с. 7). Договір зареєстрований Первомайською філією Універсальної біржі "Південь" за № 598, але не був нотаріально посвідчений.
Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок, виданого КП "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації" 25.07.2001 року, право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за позивачем (а.с. 8-10).
Згідно відповіді Первомайського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 02.07.2019 рокуу № 505/15.24-4.8, встановлено, що продавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Первомайську Миколаївської області (а.с. 3).
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 220 ЦПК України, та ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяла на час виникнення правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
За змістом ст.ст. 128, 153, 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяли на час виникнення правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Таким чином, покупець повністю виконав умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, договір у відповідності з вимогами ч.2 ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяла на час виникнення правовідносин, зареєстрований в МБТІ. Отже, позивач набув право власності на спірне майно та законно ним володіє.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою по АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.08.2019 року.