Справа № 481/872/19
Провадж.№ 1-кп/481/137/2019
Іменем України
13.08.2019 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області матеріали кримінального провадження № 12019150270000275 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Горностаївка, Херсонської області, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 25.07.2012 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,
2) 26.04.2017 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ч.3 ст.297, КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 років, фактично відбуваючого покарання у державній установі «Новобузький ВЦ №103» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України, яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Богомази Новобузький район Миколаївська область,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5
Судом встановлено та визнано доведеним, що за вироком Верхньорогачицького районного суду Херсонської області 26.04.2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 297 КК України до 5 років обмеження волі.
22.11.2017 року засуджений ОСОБА_3 прибув для подальшого відбування покарання у виді обмеження волі до державної установи «Новобузький виправний центр №103» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі ДУ «Новобузький ВЦ №103»), який розташований за адресою: вул. Шкільна,1, с.Богомази Новобузький район Миколаївська область, де цього ж дня він був письмово ознайомлений з межами адміністративної території вказаної установи, порядком відбування покарання у виді обмеження волі, обов'язками встановленими правилами внутрішнього розпорядку установи, а також попереджений про кримінальну відповідальність за ст.390 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі.
Однак, під час відбування покарання у вигляді обмеження волі у засудженого ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі, реалізуючи який ОСОБА_3 , 14.06.2019 року в період часу з 02:30 год. до 03:45 год., діючи умисно, переліз через суцільний паркан біля спортивного майданчика, який розташований на території гуртожитку №1 державної установи, самовільно залишивши у такий спосіб ДУ «Новобузький ВЦ №103», та втік у невідомому напрямку. В подальшому засудженого ОСОБА_3 15.06.2019 року о 12:44 год. було затримано працівниками ДУ «Новобузький ВЦ №103» на польовій дорозі на відстані 800 м. від с. Скобелеве, Казанківського району Миколаївської області, та потім доставлено до місця відбування покарання до ДУ Новобузький ВЦ №103».
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 390 КК України, як самовільне залишення місця обмеження волі вчинене особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом з обвинувальним актом направлена угода про визнання винуватості, укладена 24 червня 2019 року між прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури у Миколаївській області ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 .
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненому діянні в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 390 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу вимог ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину та підтвердив обставини вчинення злочинних дій, викладені в обвинувальному акті. Цілком розуміє свої права, визначені в п.п.1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид узгодженого покарання та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч. 7 ст. 474 КПК України.
Злочин вчинений обвинуваченим відноситься до категорії середньої тяжкості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину .
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, погоджуючись з тим, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Також в судовому засіданні встановлено, що за ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду ОСОБА_8 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 18.06.2019 року та визначено, що строк тримання під вартою рахується з моменту постановлення ухвали, тобто з 18 червня 2019 року.
Відповідно до характеристики з ДУ Новобузький ВЦ №103, невідбута частина покарання у вигляді обмеження волі, що призначена ОСОБА_3 , станом на 18.06.2019 року складала, 02 роки 11 місяців і 27 днів.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин під час відбування покарання за вироком Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 26.04.2017 року за ч. 3 ст. 297 КК України,суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.71 КК України, частковоприєднавши до призначеного покарання за даним вироком, невідбутий строк покарання (1 (один) рік 6 (місяців) обмеження волі, призначеного за попереднім вироком, який, у відповідності до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст.72 КК України, де передбачене співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, перевести у покарання у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у виді 2 років 9 місяців позбавлення волі .
При цьому, суд дійшов висновку про необхідність до набрання вироком законної сили залишити без змін застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний за ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду ОСОБА_8 .
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 18.06.2019 року.
Цивільний позов по справі не заявлений, процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 червня 2019 року між прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2( двох) років позбавлення волі.
У відповідності до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 26.04.2017 року у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі, що згідно з положеннями п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України становить 9 (дев'ять) місяців позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років і 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 18 червня 2019 року.
До набрання вироком законної сили, застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1