Справа №487/3342/19
Провадження №3/487/933/19
05.08.2019 року м.Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Павлової Ж.П.,за участю секретаря Ігнатьєва А.О..,прокурора Вільчака З.І.,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника -адвоката Разумовського О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працююча начальником відділу планування та з координації діяльності житлового господарства Управління житлового господарства Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, місце реєстрації, АДРЕСА_1 , місце проживання (перебування) АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 107 від 24.04.2019 року, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та відповідно суб'єктом декларування, на яку розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції», 22.10.2018 придбала у ТзОВ «Автоцентр на Будівельників» транспортний засіб марки «Chery Tiggo 7», 2018 року, вартість якого за відповідним Договором купівлі-продажу становила 505 440 грн. та 25.10.2018 в РСЦ Миколаївської області зареєструвала на своє ім'я зазначений вище транспортний засіб.
При цьому, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у десятиденний строк з моменту придбання вказаного вище майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, письмово не повідомила про це Національне агентство з питань запобігання корупції, шляхом подання електронної декларації про суттєві зміни у майновому стані.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані співробітником УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України, за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Допитана у судовому засіданні, ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, пов'язаному з корупцією не визнала, пояснивши суду, що в неї не було умислу на несвоєчасне повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а також про те, що під час проведення перевірки у відношенні неї, особою, яка уповноважена на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, були допущені суттєві процесуальні недоліки, які унеможливлюють її подальше притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надав суду пояснення, аналогічні поясненням самої ОСОБА_1
Прокурор Вільчак З.І. у судовому засіданні наполягав на правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією щодо ОСОБА_1 , вважав доведеними обставини, викладені в останньому. Просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накладати на неї адміністративне стягнення у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи її представника, а також прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно забезпечувати своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, слід вказати на той факт, що на підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 року № 1 «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону №1700-VII належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Закону №1700-VII, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону № 1700-VII зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Згідно із підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3, частиною першою статті 45 Закону № 1700-VII посадові та службові особи органів прокуратури зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
На виконання вказаних вимог Закону № 1700-VII ОСОБА_1 29.03.2019 року подала відповідну декларацію про суттєві зміни у майновому стані.
Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону № 1700-VII.
Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Такий правовий висновок міститься у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі № 814/886/17, н/п № К/9901/505/17, який в силу ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується іншими судами при застосуванні таких норм права.
До того ж, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
До того ж, частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме: неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», повноважень на здійснення перевірки фактів своєчасності подання декларації у органів національної поліції немає.
Згідно п. п. 6 п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, та проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.
Також, не передбачав повноважень посадових осіб Національної поліції України щодо проведення будь-яких перевірок з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки».
Разом з тим, відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК 10.02.2017 року № 56, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.ст. 48, 50 Закону України «Про запобігання корупції». Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі за текстом - Реєстр).
Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку НАЗК здійснює через працівників Підрозділу. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, НАЗК направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням НАЗК направляється до суду.
Тобто, з урахуванням поняття «суб'єкт декларування», зазначеного у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», даний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб'єктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін суб'єктом декларування. Посадові особи Національної поліції при виявлені корупційного правопорушення, посилаючись на ст. 255 КУпАП, яка дає їм право на це, складають адміністративні протоколи, але будь-які органи (юридичні особи) Національної поліції України, до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій так і змін у майновому стані суб'єктів декларування - не відносяться. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції. Посадовці Національної поліції, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що посадові особи правоохоронних органів, здійснюючи перевірку особи, як суб'єкта декларування, та складаючи протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, виходять за межі своїх повноважень, та діють поза межами діючого законодавства.
Згідно п.п. 2-5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування.
У випадку встановлення факту неподання декларації, НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування.
Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції. Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив (несвоєчасно повідомив) про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК.
При цьому, згідно Закону України «Про засади державної антикорупційної політики у Україні на 2014-2017р.р.», не передбачено повноваження посадових осіб Національної поліції України щодо проведення будь-яких перевірок з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, а тому на думку суду, всі докази, отримані на підставі вказаної перевірки Управління захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України і додані до вищевказаного протоколу № 107 від 24.04.2019 року є недопустимими, враховуючи, що перевірка була проведена не уповноваженою на те особою, а також, що факт несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 , про суттєві зміни майнового стану НАЗК був виявлений працівниками УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України, які всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», не направили вказані матеріали перевірки до НАЗК, які повноважні Законом здійснювати подібні перевірки.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року (заява № 4909/04, п. 58 Рішення) повторюється, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 , складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку, що передбачені ст. 294 КУпАП.
Суддя Павлова Ж.П.