Справа № 127/18286/18
Провадження № 1-кп/127/755/18
13.08.2019 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 23 травня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020020002105 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Стрижавака, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, працюючого у ТОВ «Торговий Дім «Аншар» на посаді верстатника спеціальних деревообробних верстатів, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України,-
ОСОБА_5 , 22.05.2018 року, близько 12:15 год., знаходячись у стані наркотичного сп'яніння, діючи умисно, прийшов на цвинтар, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Москаленка, підійшов до місця поховання померлої ОСОБА_7 , де ігноруючи загальноприйняті моральні принципи суспільства, традиції та релігійні положення у частині поваги до померлих та місць їх поховання, вчинив наругу над могилою померлої ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_5 руками розкопав на могилі ОСОБА_7 яму глибиною 50 см. та шириною 50 см., після чого зняв з себе особистий одяг, а саме кросівки та спортивну кофту та продовжив розкопувати могилу, після чого сів на надгробну плиту на могилі ОСОБА_7 , чим заподіяв моральну шкоду рідним і близьким померлої, а саме батьку ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що 22.05.2018 року перебуваючи на цвинтарі, що в м. Вінниці по вул. Москаленка, знаходячись в стані наркотичного сп'яніння, не усвідомлюючи свої дії, розрив могилу померлої ОСОБА_7 .
Зокрема, на передодні вживаючи наркотичні засоби, він почув у своїй голові голос, який йому сказав, що його душі вже 120 років, і за цей час він поміняв сім тіл, а також те, що (померла) ОСОБА_7 була його матір'ю. Після чого, він підійшов до могили останньої, де голос в його голові йому промовив, що ОСОБА_7 , яка являлась йому матір'ю, він зарізав. Почувши зазначене йому стало дуже прикро за вчинене, у зв'язку з чим, він присів та почав дуже плакати. В подальшому, він знову почув голос дівчини, яка промовила до нього щоб він не плакав, оскільки так повинно було статися. Голос дівчини сказав йому щоб він випив води з пляшки, яка стояла неподалік, а потім вирив на могилі яму та закопав туди пляшку щоб вона набралась енергії, після чого, дістав її та випив з неї всю воду, що в подальшому він і зробив. В той час, коли з пляшки допивав воду, він помітив працівників поліції та людей (свідків), голос в голові йому промовив роззутися та зняти куртку, що в подальшому він і зробив.
Обвинувачений додатково пояснив, що раніше він вживав наркотичні засоби, а саме: амфітамін та канабіс, а також алкогольні напої та регулярно дихав клеєм приблизно на протязі двох місяців. В останній раз справи дійшли до того, що він підряд видихав вісім тюбиків клею. Пізніше в лікарні йому було встановлено діагноз: психічний розлад внаслідок вживання наркотичних речовин. Після чого він проходив курс реабілітації. На даний час він пролікувався від наркотичної залежності, у зв'язку чим наркотичні засоби більше не вживає. Переосмислив своє життя та зробив належні висновки. Влаштувався на роботу. Жалкує про вчинене в чому щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просив суд провести судове засідання, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 297 КК України, без його участі.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 22.05.2018 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_8 , що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.05.2018 року. Згідно вказаної заяви він просить прийняти міри до невідомої особи, яка 22.05.2018 року о 12:15 год., перебуваючи на цвинтарі за адресою: м. Вінниця, вул. Москаленка, здійснила наругу над могилою його доньки - ОСОБА_7 , розкопуючи могилу, що також підтверджується протоколом огляду місця події від 22.05.2018 року.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 23.05.2018 року, що підтверджується витягом з ЄРДР за №12018020020002105.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.05.2018 року за участю свідка ОСОБА_9 вбачається, що на запитання чи впізнає вона когось з осіб зображених на фотознімках остання заявила, що впізнає особу зображену на фото №3, якою згідно з довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.05.2018 року являється ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2018 за участю свідка ОСОБА_10 вбачається, що на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках останній заявив, що впізнає особу зображену на фото №3, якою згідно з довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками являється ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочину.
Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.
Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинуваченого, який в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав та надав добровільні показання щодо обставин вчинення ним злочину, а саме дату, часу, місця та способу вчинення злочину. Обставини вчинення наруги над могилою повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні.
Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у нарузі над могилою, тобто розкопування місця поховання, доведено, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність протиправних дій обвинуваченого, які порушують загальноприйняті моральні принципи суспільства, традиції та релігійні положення у частині поваги до померлих та місць їх поховання.
Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_5 , кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 297 КК України, як наруга над могилою.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до характеристики ТОВ «Торговий дім «Аншар» від 08.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 працює у ТОВ «ТД «АНШАР» на посаді верстатника спеціальних деревообробних верстатів з 04.07.2019 року (наказ №265-к від 03.07.2019року). За період роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник. Старанно виконує свої посадові обов'язки, неконфліктний, доброзичливий. З колегами товариський. Дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку не порушував.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №1530 від 08.06.2018 року, ОСОБА_5 на диспансерному наркологічному обліку в даному закладі не перебуває.
Згідно довідки КЗ «Вінницької обласної психоневрологічної лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», вих. №20/3353 від 19.07.2018 року, 16.07.2018 року у 7 відділення для лікування вступив ОСОБА_5 де знаходиться по теперішній час.
Відповідно до довідки КЗ «Вінницької обласної психоневрологічної лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», вих. №20/923 від 22.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація з 06.11.2018 року по 15.11.2018 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР (опіоїда, амфітаміни) із шкідливими наслідками. На обліку у вказаному закладі не перебуває.
Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №245 від 23.05.2018 року вбачається, що згідно висновку медичного огляду від 22.05.2018 року, складеного о 15:55 год., у ОСОБА_5 встановлено наркотичне сп'яніння внаслідок вживання канабісу.
Відповідно до листа Громадської організації «Інформ Центр «Пріоритет», вих. №116 від 31.05.2018 року вбачається, що 23.05.2018 до тренінг-центру «Пріоритет» звернувся ОСОБА_5 за психологічною підтримкою, яку отримує по даний час.
Згідно висновку амбулаторної-наркологічної експертизи №154 від 11.07.2018 року ОСОБА_5 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу, емфітаміну та летючих речовин II ст. Потребує лікування в умовах МОЗ. Примусове лікування не протипоказане.
З вимоги про судимість від 24.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкритті злочину, вчинив злочин знаходячись у стані наркотичного сп'яніння, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, працевлаштований, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані викликаному вживанням наркотичних засобів.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 297 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Керуючись ст.ст. 65-67, 297 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 297 КК України у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: