Справа № 22ц-1670/10р. Головуючий у I Iнстанцii: Слюсар Л.П.
Категорiя 5 Доповiдач: Калиновський А.Б.
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня «18» дня колегiя суддiв Судовоi палати з цивiльних справ
Апеляцiйного суду Днiпропетровськоi областi в складi:
Головуючого: Калиновського А. Б.
Суддiв: Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.
При секретарi: Керімовій Л.К.
Розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в місті Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вiд 29 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування.
встановила:
У травні 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування і посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина у складі якої є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, яка належала батькові на праві власності. Після смерті батька вони звернулись з заявою про прийняття спадщини до шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, однак в видачі їм свідоцтва про право спадщини за законом нотаріальною конторою їм було відмовлено.
Просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом по Ѕ частині зазначеної квартири.
В судовому засіданні позивачі змінили позовні вимоги і просили визнати за кожним з них, а також за відповідачкою, яка була дружиною їхнього батька, право власності в порядку спадкування за законом по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вiд 29 грудня 2009 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено.
В апеляцiйнiй скарзi, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивачі просили скасувати рішення суду та ухвалити нове.
Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в задоволені позову, суд виходив з того, що постанови про відмову нотаріуса у вчинені нотаріальних дій, видачі свідоцтва про право на спадщину, в матеріалах спадкової справи немає, а тому можливо позасудове вирішення спору, є всі умови для одержання позивачами та відповідачкою в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Як видно з матеріалів справи, позивачі є дітьми ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, який був власником квартири АДРЕСА_1
м. Дніпропетровська на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.01.1997 року, свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.07.1999 року, виданого шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, договору купівлі - продажу від 31.08.2000 ро-ку, посвідченого шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою (а.с. 4, 28).
Після його смерті позивачі та відповідачка ОСОБА_8, яка 19.02.2005 року зареєструвала з їхнім батьком шлюб у встановлений ст..1270 ЦК України строк, прийняли спадщину, звернувшись 24 та 25 жовтня 2007 року з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини (а.с. 73, 76), однак у видачі позивачам свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька їм шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою було відмовлено з тих підстав, що вони відповідно до п.216 Інструкції про порядок вчинення нота-ріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 року не надали правовстановлюючих документів про належність спадкового нерухомого майна спадкодавцеві.
Як вбачається з матеріалів справи, правовстановлюючі документи на спірну квартиру знаходяться у відповідачки ОСОБА_8, яка відмовилась надати їх нотаріусу для оформлення права власності на спадкове майно, що не заперечувала і в засіданні апеляційної інстанції.
Викладені обставини унеможливлюють позасудове вирішення спору та отримання позивачами в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Наявність відмови нотаріальної контори у вчиненні нотаріальних дій, оформленої постановою, також не надавало би позивачам можливості за таких обставин, вирішення спору у досудовому порядку.
Враховуючи, що позивачі та відповідачка, згідно ст.. 1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги на спадкування за законом, прийняли спадщину, а відповідно до ст.. 1267 ЦК України частки їх у спадщині є рівними, колегія суддів вважає за необхідне визнати за кож-ним із них право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 та стягнути з відповідачки на користь позивачів на підставі ст.ст.79,88 ЦПК України судові витрати в розмірі 481,34 грн. (а.с.2,3, 24, 25, 106, 107).
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегiя суддiв -
вирішила:
Апеляцiйну скаргу ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вiд 29 грудня 2009 року
скасувати.
Позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за кожним окремо право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 481,34 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох мiсяцiв.
Головуючий:
Суддi: