Справа № 127/20118/19
Провадження № 2-а/127/371/19
"09" серпня 2019 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Недіна Андрія Вікторовича та Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови серії ЕАВ № 1296732 від 05.07.2019, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕАВ № 1296732 від 05.07.2019, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
05 липня 2019, інспектором, лейтенантом поліції 3 батальйону, 1 роти УПП в Одеській області Недіним А.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1296732, про те, що 05.07.2019, о 12 год. 02 хв. в Одеській області, Іванівський, 27 МО5 401км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «AUDI Q7», р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74км/год в зоні дії д.з. 3.29 Обмеження максимальної швидкості, при цьому перевищив швидкість на 24км/годє. Швидкість руху вимірювалася TruCam LTi 20/20 TCOOO752, чим порушив п. 12.9.6 ПДР України.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
Крім того, позивач стверджує, що інспектором патрульної поліції не було надано йому можливість скористатись правовою допомогою адвоката, про що ним було заявлене відповідне клопотання. Також неодноразово заявляв клопотання про надання письмових заперечень на оскаржувану постанову та дії інспектора патрульної поліції Недіна А.В., щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Однак, в наданні ОСОБА_1 еписьмових заперечень інспектором було протиправно відмовлено, а також через бажання ОСОБА_1 написати на звороті постанови свої заперечення інспектор Недін А.В. відмовився вручити ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови, натомість в самій постанові безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання, хоча ОСОБА_1 не відмовлявся. Зазначене свідчить, що своїми діями інспектор поліції свідомо порушив вимоги КУпАП, а тому вважає, що відповідач порушив його право на захист, передбачене ст. 59 Конституції України, відмовивши в клопотанні скористатися правовою допомогою адвоката. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надав заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в той час як він був неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, відзив проти позову не надіслав.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05 липня 2019 року інспектором, лейтенантом поліції 3 батальйону, 1 роти УПП в Одеській області Недіним А.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1296732, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
З приводу доводів позивача щодо неправомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення з відмовою в отриманні права на захист, суд зазначає наступне.
У рішенні Конституційного суду України від 26 травня 2015 року по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014).
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 2ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 258 КУпАП законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно позивача.
У зв'язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до статті 1 КУпАП, його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що на місці зупинки інспектором поліції позивачу було продемонстровано лише відеозапис руху невідомого автомобіля в потоці з іншими автомобілями. При цьому, ідентифікаційні ознаки транспортного засобу, такі як реєстраційний номер, марка автомобіля на даному відеозаписі були відсутні. Тобто, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не надіслав.
Також, стосовно процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу III Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 1241, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 1331, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З наявних матеріалів справи, не вбачається, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дотримано п. 9-10 розділу III Інструкції, чим порушено порядок її розгляду.
Докази того, що відповідачем дотримана процедура розгляду справи при винесенні постанови серії ЕАВ № 1296732 від 05.07.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП судом не встановлено та відповідачем до суду не надано.
Крім того в силу ч. 1 п. 5 ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, у випадках передбачених законом ця допомога надається безоплатно.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1296732 від 05.07.2019, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя