Справа № 22ц-1535/2010р. Головуючий в 1 інстанції Дігтярь Н.В.
Категорія 21 Доповідач Калиновський А.Б.
18 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Калиновського А.Б.
Суддів: Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.
При секретарі: Керімовій Л.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2009р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів дарування будинку, міни та довічного утримання, та про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння, -
У липні 2005р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дарування домоволодіння АДРЕСА_1 від 28.07.1998р., укладеного між її батьком ОСОБА_7 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та її братом - відповідачем по справі ОСОБА_2 недійсним , оскільки ОСОБА_7 не розумів значення своїх дій в наслідок обману з боку відповідача, і оскільки відповідач після укладення договору дарування уклав з ОСОБА_8 договір міни від 12.10.1998р., згідно якого обміняв спірне домоволодіння на кв. 4, в б. 2, по вул. Небережній в селищі Дніпровське, а тому позивачка просила визнати договір дарування та договір міни недійсними, та визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного домоволодіння.
В ході розгляду справи позивачка доповнила свої позовні вимоги вимогами про визнання недійсним договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 22.12.1998р. /а.с.94-96/.
Рішенням суду ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, в наслідок неправильного дослідження доказів по справі та їх оцінки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Судом встановлено, що 28.07.1998р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_7 подарував своєму сину - відповідачу по справі, домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст. 55 ЦК України (в редакції 1963р.), угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
Оскільки позивачка звернувшись до суду з позовом про визнання договору дарування від 28.07.1998р. недійсним на підставі зазначеної статті, посилалась на те, що її батько ОСОБА_9 на час укладення договору дарування, тобто на 28.07.1998р. перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій, та керувати ними, однак доказів на підтвердження своїх вимог про знаходження ОСОБА_7 під час укладення угоди в такому стані, не надала, а тому встановивши обставини по справі на підставі зібраних по справі доказів суд обґрунтовано прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про визнання недійсним договору дарування, та договору міни спірного домоволодіння і договору довічного утримання, і визнання у зв'язку з цим за нею права власності на Ѕ частину домоволодіння, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що при відсутності однозначної відповіді експерта про психічний стан ОСОБА_7 на день укладення договору дарування, суд не взяв до уваги інші докази, а саме: амбулаторну карту хворого, показання свідків - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом дана належна оцінка зібраним по справі доказам з урахуванням вимог ст..ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2009р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: