Постанова від 09.03.2010 по справі 32/412

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 р. № 32/412

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

суддіМуравйов О. В.

Полянський А. Г.

Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" та Відкритого акціонерного товариства "Московське перестрахове товариство"

на рішення

відГосподарського суду міста Києва

19.11.2007 року

по справі№ 32/412 Господарського суду міста Києва

за позовом

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест"

Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Полемін"

простягнення 5 903 519,45 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника -1:

від скаржника -2:

від позивача:

від відповідача: Ромасевич Я. В. -дов. від 08.12.08р.

Малиновський В. І. -дов. від 01.02.10р.

не з'явились

Овчиннікова В. В. -дов. від 01.04.10р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Полемін" про стягнення 5 903 519,45 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 року по справі № 32/412 (суддя Хрипун О. О.) позов задоволено повністю: стягнуто із Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Полемін" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" 5 903 519,45 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ від 04.02.2003 № 05-С/13, 25 500,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаними рішенням, Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АКВ Гарант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 21, 26 Закону України "Про страхування", у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відкрите акціонерне товариство "Московське перестрахове товариство" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзивах на касаційні скарги відповідач проти вимог та доводів скаржників заперечує і просить залишити оскаржене рішення суду в силі.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників скаржників та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального.

Господарським судом встановлено, що 04.02.2003 року між ЗАТ СК "Полемін" (страховик) та ТОВ "Укрінвест" (страхувальник) укладено договір № 05-С/13 добровільного страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року по справі № 26/193 за позовом ЗАТ СК "Полемін" до ТОВ "Укрінвест" про визнання недійсним договору добровільного страхування майна від огневих ризиків і ризиків стихійних явищ від 04.02.2003 року № 05-С/13 в позові відмовлено.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, об'єктом страхування були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням та користуванням майном, яке перебувало у його власності на момент укладення договору, зазначеним в додатку № 1 до договору та зберігалось на складі, що знаходиться за адресою: Черкаській обл., смт. Мошни, вул. Леніна.

Згідно з п. 2.1 договору, страхова сума визначалась договором відповідно до балансової вартості застрахованого майна згідно зі складськими накладними і становила 20 465 715,08 грн.

Відповідач зобов'язався виплатити на користь позивача страхове відшкодування у випадку пошкодження чи втрати майна позивача в разі настання страхових випадків по наступним ризикам: вогневі ризики - пожежа, удар блискавки; інші ризики -пошкодження майна водою внаслідок гасіння пожежі.

30.06.2003 року на складі у Черкаській обл., смт. Мошни, вул. Леніна сталась пожежа, внаслідок якої було знищено будівлю складського приміщення та товарно-матеріальні цінності, що зберігались, внаслідок чого страхувальник зазнав матеріальних збитків. Страхувальником було здійснено необхідні дії по повідомленню відповідача про настання страхового випадку.

Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області за фактом пожежі було порушено кримінальну справу № 2000300302, яка була закрита 15.06.2004 року за відсутності складу злочину в діях осіб, на яких було покладено забезпечення вимог пожежної безпеки.

18.08.2004 року комісією страховика було підписано та затверджено страховий акт, яким підтверджено наступні обставини:

- що страхувальником та страховиком вжито всіх необхідних заходів для всебічного з'ясування причин настання збитків;

- що комісія страховика, вивчивши всі матеріали, що знаходяться у її розпорядженні, вважає ці матеріали достатніми для прийняття рішення;

- що згідно з умовами договору, а також оригінальних правил страхування розглядуваний випадок кваліфікується як "Страховий випадок" згідно з п. 3.1.1 договору.

На виконання своїх зобов'язань згідно з умовами договору, 21.08.2004 року та 25.08.2004 року відповідач здійснив на користь позивача часткову виплату страхового відшкодування в сумі 113 400,78 грн. Після цього виплати було припинено.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Така ж норма передбачена ст. 20 Закону України "Про страхування". Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акту, згідно зі ст. 990 ЦК України.

Пунктом 7.2 договору № 05-С/13 сторони передбачили, що страховик протягом не більше 10 банківських днів після завершення страхового розслідування та затвердження страхового акту здійснює виплату відшкодування.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач мав сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування у строк з 18.08.2004 року по 01.09.2004 року, тобто протягом 10-ти банківських днів з моменту затвердження страхового акту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2006 року по справі № 21/716, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 року, позовні вимоги задоволені частково: зобов'язано ЗАТ СК "Полемін" виконати взяті на себе зобов'язання, встановлені договором добровільного страхування майна від огневих ризиків і ризиків стихійних явищ від 04.02.2003 року № 05-С/13, та зобов'язано виплатити на користь ТОВ "Укрінвест" 30% суми страхового відшкодування у розмірі 5 903 519,45 грн. з огляду на те, що п. 9.6 Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, затверджених відповідачем та погоджених з Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю 17.03.1997 року, встановлено обов'язок страховика у випадку порушення кримінальної справи за фактом настання події, яку визнано страховим випадком, сплатити на користь позивача 30% суми страхового відшкодування, а залишок у розмірі 70% суми -сплатити після закриття порушеної кримінальної справи.

Зазначене судове рішення відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, оскільки урахуванням положень ст. 35 ГПК України обов'язок ЗАТ СК "Полемін" сплатити на користь ТОВ "Укрінвест" 30% суми страхового відшкодування у розмірі 5 903 519,45 грн. встановлений рішенням Господарського суду під час розгляду справи № 21/716 за позовом ТОВ "Укрінвест" до ЗАТ СК "Полемін" та не потребує доказування.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Тобто, відповідно до вимог вказаної статті особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до касаційної інстанції, повинні довести, оскаржене судове рішення стосується їх прав і обов'язків та яких саме.

На думку скаржників, оскаржене рішення суду першої інстанції порушує їх права, оскільки заявники уклали з відповідачем договори перестрахування щодо спірного страхового випадку.

Так, 18.02.2003 року між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством "Московське перестрахове товариство" укладено Ковер-нот № 18/15-05-с/13 за яким відповідачем передано в перестрахування другому скаржнику ризик виконання зобов'язань за договором добровільного страхування майна від вогневих ризиків та стихійних явищ № 05-с/13 від 04.02.2003 року.

Між відповідачем та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АКВ Гарант" укладено договір № 08/99 від 01.08.1994 року про співпрацю по факультативному перестрахуванню.

Заявники вважають, що оскарженим рішенням встановлено наявність страхового випадку за договором страхування № 05-С/13, що тягне за собою відповідальність перестраховика за договором перестрахування.

Відповідно до ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Статтею 12 Закону України "Про страхування" передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідальним перед страхувальником в повному обсязі залишається страховик. Саме на нього покладається обов'язок виплатити страхувальнику повну суму страхової виплати.

Страховий випадок визначається Законом України "Про страхування" як подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8).

Предметом же договору перестрахування є страхування ризику виконання частини своїх обов'язків страховиком.

Отже, заперечення перестраховиків на вимоги страховика (відповідача) будуть грунтуватися на умовах договорів перестрахування. Відносини страховика та страхувальника не впливають безпосередньо на права та обов'язки перестраховиків.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржене рішення не впливає на права та обов'язки скаржників, підстав для перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції на підставі поданих ними касаційних скарг немає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційних скарг виконання рішення місцевого господарського суду підлягає поновленню відповідно до ч. 3 ст. 1211 ГПК України.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Московське перестрахове товариство" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 року по справі № 32/412 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 року по справі № 32/412.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

Г. М. Фролова

Попередній документ
8359490
Наступний документ
8359493
Інформація про рішення:
№ рішення: 8359491
№ справи: 32/412
Дата рішення: 09.03.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію