Справа № 487/3766/19
Провадження № 1-кс/487/4925/19
26.07.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019150000000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про надання тимчасового доступу до речей і документів,-
Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019150000000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України звернувся із клопотанням, погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_5 , про надання тимчасового доступу до речей і документів, з можливістю отримання оригіналу реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 , які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Клопотання обґрунтоване тим, що отримати тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » необхідно для призначення у кримінальному провадженні судово-почеркознавчої експертизи усіх протоколів загальних зборів та Статутів товариства на відповідність підписів виконаних в документах від імені ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.
Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що 27.03.2019 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві надійшла заява ОСОБА_7 щодо можливих протиправних дій з боку працівників прокуратури Одеської області та співробітників поліції в Одеській області, які використовуючи своє службове становище, в інтересах третіх осіб, вжили заходи щодо незаконного відчуження майна заявника та його незаконного позбавлення волі, шляхом фабрикування відповідних кримінальних проваджень, в результаті яких, останній більше двох років знаходиться в установі попереднього ув'язнення.
Під час досудового розслідування допитано ОСОБА_8 , який повідомив, що згідно обвинувального акту підставою для обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України те, що ОСОБА_7 25.06.2013 року, перебуваючи на посаді директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпоряді та адімністративно-господарські функції, маючи умисел спрямований на розтрату грошових коштів очолюваного ним товариства, діючи умисно, у неустановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, уклав фіктивний договір поставки товару від 25.06.2013 року з ПП « ОСОБА_9 », зареєстрованого в Херсонської ОДПІ, усвідомлюючи його фіктивність. Згідно вказаного договору постачальник ПП « ОСОБА_9 » зобов'язується передати у власність покупцю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно прийнятих постачальником замовлень покупця. Директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 надав незаконне усне розпорядження головному бухгалтеру ОСОБА_10 , щодо перерахування з рахунків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » коштів у розмірі 908756 грн. двома платіжками на рахунок ПП « ОСОБА_9 », чим завдав шкоду вказаному підприємству на суму 908756 грн.
Згідно висновку судово-економічної експертизи від 04.07.2016 року, надами документами бухгалтерського обліку на експертизу не підтверджено отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оплачених товарів і послуг від постачальника ПП « ОСОБА_9 ». Відповідно до бухгалтерської програми «облік 1С», ПП ПП « ОСОБА_9 » не мало взаємовідносин з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Згідно інформації Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб стаеном на 18.08.2026 року ПП « ОСОБА_9 » (ЄДРПОК НОМЕР_2 ) в ІНФОРМАЦІЯ_3 як платник податків за основним місцем обліку,директором якого є ОСОБА_11 , який також значиться бухгалтером та засновником 32 підприємств, з яких 15 СГД внесено до АІС «СФП», тому числі і ПП « ОСОБА_9 ».
Кримінальне провадження №42015160000000786 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст..ст. ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 191 розглялається Малиновським районним судом м. Одеси.
Проте, ОСОБА_8 ввважає, що всі матеріаи кримінального провадження №42015160000000786 відносно його батька ОСОБА_7 були сфабриковані та навмисно підроблені з метою притягнення його до кримінальної відповідальності та подальшого заволодіння їхнім майном, що і сталося.
Оскільки, ОСОБА_8 повідомив, що його мати ОСОБА_6 , разом з її чоловіком володіла 99,82% Статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У подальшому, у зв'язку із тим, що в протоколах загальних зборів товариства та в Статуті товариства в новій редакції, підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконанні іншою особою, вона разом з її чоловіком позбавлені корпоративних прав в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у зв'язку із чим, їм завдано матеріальні збитки.
При цьому, в матераілаї кримінального провадження долучені документи, які підтверджуть покази ОСОБА_8 щодо підроблення деяких протоколів загальних зборів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме копію висновку судово-почеркознавчої експертизи №518/02 та висновок експерта №1 від 29.01.2016 року.
Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно ч.ч.5,6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, зокрема, 27.03.2019 року надійшла заява ОСОБА_12 щодо можливих протиправних дій з боку працівників прокуратури Одеської області та справробітників поліції в Одеській області, які зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, вжили заходів до незаконного відчуження майна заявника, у звязку із чим ОСОБА_12 завданні матеріальні збитки, що спринили тяжкі наслідки, що кваліфікується за ч. 2 ст. 364 КК України.
Проте, у клопотанні зазначено короткий виклад обставин кримінального правопорушення та правову кваліфікацію, які не відповідають обставинам кримінального правопорушення, в рамках якого подано клопотання.
Так, фабулою є фактична частина обвинувачення, його зміст, юридична форма якого обумовлюється конкретною нормою КК України. Вона завжди індивідуальна, бо стосується конкретної особи, яка вчинила злочин. Встановлення фактів, що визначають фабулу обвинувачення, і виявлення їх юридичних ознак є передумовою для правильної кваліфікації злочину, а отже, і правильного застосування кримінальної відповідальності за конкретний злочин.
Наведене визначення обвинувачення вперше формулюється у внесених до ЄРДР відомостей, які мають містити три складові: фабулу обвинувачення, тобто реальний зміст інкримінованого обвинувачуваному діяння, та встановлені у справі факти, у яких передбачені ознаки відповідного складу злочину; юридичне формулювання, тобто ті правові ознаки, що притаманні типовому поняттю будь-якого виду злочину; правову кваліфікацію за відповідною статтею (частиною, пунктом) особливої частини КК України.
Саме ці обставини, які утворюють фабулу обвинувачення, і складають предмет доказування під час досудового розслідування.
Разом з цим, виходячи з вказаних у внесених до ЄРДР відомостей щодо фабули та правової кваліфікацій кримінального правопорушення, в клопотанні відсутнє обґрунтування з посиланням на конкретні докази, яке б підтверджувало суттєве значення витребуваних документів щодо розслідування протиправних дій з боку працівників прокуратури Одеської області та справробітників поліції в Одеській області, які зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, вжили заходів до незаконного відчуження майна заявника, оскільки зі змісту клопотання не випливає, яким чином відомості, які містяться у цих документах, можуть бути використані в цілях, зазначених у клопотанні, відповідно до фабули кримінального правопорушення, яким чином вказана інформація має суттєве значення для кримінального провадження саме за ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках досудового розслідування якого було подане дане клопотання, яке вона буде мати доказове значення саме у даному кримінальному провадженні та без якої неможливо іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
Метою вилучення оригіналів документів слідчий зазначає необхідність проведення судових експертиз. Проте, слідчим не доведено необхідності проведення експертизи документів щодо яких ініційоване клопотання та що висновки цих експертиз мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
При цьому слідчим не обґрунтовані обставини щодо способу використання запитуваної інформації, що перешкоджає слідчому судді прийняти рішення щодо необхідності провадження даної слідчої дії, оскільки за викладених обставин не вбачається за можливе встановити подальші дії слідчого та межі використання отриманої інформації, а й відповідно встановити виправдану потребу досудового розслідування саме в такий ступінь втручання до інформації, якою володіє особа.
Також згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Разом з тим, слідчим не були доведені обставини існування реальної загрози зміни або знищення документів та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, виходячи з фабули кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки така процесуальна дія як тимчасовий доступ до речей і документів, зачіпає законні права та інтереси невизначеного кола інших осіб, законодавець визначає підстави та умови, за яких проведення даної слідчої дії вважається можливим, допустимим і правомірним, то вважаю, що всупереч вимогам ст.160 ч.2 КПК України вмотивованих правових підстав для тимчасового доступу до документів та його мети, які мають бути покладені в основу проведення слідчих дій, та, що такий ступінь втручання щодо зазначених вище документів, повністю виправдовує потреби досудового розслідування, клопотання не містить, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160-165, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019150000000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про надання тимчасового доступу до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1