"13" серпня 2019 р. Справа153/1154/19
Провадження2-а/153/26/19-а
Ямпільський районний суд Вінницької області,
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Букстару Олександра Петровича про оскарження неправомірних дій відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що постановою інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області серії ДП18 № 489215 від 25 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Оскаржувана постанова є не читаємою, однак він пам'ятає події того дня та цитує, що 25.07.2019 року, о 11.30 год., у м. Вінниця, по вул. Д. Нечая, він керував транспортним засобом Мерседес-Бенц 312, д.н.з НОМЕР_1 , надаючи послуги по перевезенню пасажирів за маршрутом Городківка-Вінниця, з переобладнаним транспортним засобом з порушенням правил, стандартів та норм, так як встановив додаткове сидіння перекривши аварійний вихід, чим порушив п.3.1., 31.3(а) ПДР Украйни, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.121 КУпАП. Позивач вважає постанову передчасною, яка прийнята з порушенням чинного законодавства України та такою, яка є протиправною й підлягає скасуванню.
Вказав, що того дня його зупинив працівник поліції й повідомив, що в зв'язку з вчиненням дорожньо-транспортних пригод за участю водіїв по перевезенню пасажирів проводяться перевірки транспортних засобів (автобусів) на території м. Вінниця. Перевіривши стан транспортного засобу (автобуса) останній повідомив, що він вимушений «скласти» на нього документ про правопорушення, при цьому пояснив, що «складе» документи, що він нібито щось порушив. На що, він відмовився, однак документи перебували у працівника поліції . Коли працівник поліції закінчив писати, то дав йому під розписку копію оскаржуваної постанови й повідомив, що відносно нього складена постанова, оскільки в його діях існує правопорушення, а саме переобладнання транспортного засобу, тобто встановлення додаткового сидіння, чим перекрито рух до заднього аварійного виходу. При цьому поліцейський вказав, що це правопорушення не значне. Прочитати вказану постанову із-за нерозбірливого почерку він не міг, однак доводами працівника поліції він не погодився, оскільки додаткового сидіння у нього не було встановлено. В постанові не вказано, яке сидіння по кількості він встановив 19-20-21 та як відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу разом з сидінням водія має бути 19 місць. Відповідач пояснив, що там не великий штраф та йому необхідно буде його сплатити. При цьому віддав документи й дозволив продовжувати рух транспортного засобу далі. Оскільки автобус був разом з пасажирами він змушений був дотримуватись графіка, а тому з дозволу поліцейського поїхав відповідно до встановленого маршруту.
В оскаржуваній постанові не вказано, які саме пункти Правил дорожнього руху України він порушив, так як вказано порушення встановлених правил, стандартів та норм. Однак з постанови не представляється зрозуміти які пункти, підпункти яких стандартів, яких правил і яких норм ним ймовірно порушено та не вказано порушення ДСТУ.
Під час розгляду матеріалів не було складено протокол про адміністративне правопорушення всупереч ст.258 КУпАП, якою передбачено випадки коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається. В даному випадку він не погоджувався й не визнавав вказане порушення.
Відповідачем не зазначено точне місце вчинення правопорушення та не прив'язано місце вчинення правопорушення до місцевості. (відсутня фото відео зйомка, не має схеми, відсутні поняті, свідки чи очевидці правопорушення, допущено ряд інших процесуальних норм при складанні постанови). В постанові у відповідній графі про це не вказано. В п.8 постанови не вказано, що до неї додаються які-небудь докази.
Просить суд визнати дії інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції Букстару Олександра Петровича, щодо винесення постанови про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 489215 від 25.07.2019 року про застосування до нього адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі - 680 грн., та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП.,- протиправними та не чинними. Скасувати як незаконну та упереджену постанову про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 489215 від 25.07.2019 року про застосування до нього, адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі - 680 грн., та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП, й закрити справу на підставі ст. 247 п.1 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву вх.№5901 від 13.08.2019 року про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач інспектор ВБДР УПП у Вінницькій області Букстару О.П. у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений у встановленому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст. 286 КАС України з моменту направлення такого повідомлення працівником суду.
Вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 489215 від 25 липня 2019 року судом встановлено, що 25 липня 2019 року о 11 год. 30 хв. по вул. Д.Нечая в м. Вінниця (частина тексту не читається) автобусом, що надає послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Городківка-Вінниця керував транспортним засобом переобладнаним з порушенням встановлених стандартів перевезення пасажирів та порушив безпеку дорожнього руху, а саме встановлено додаткове місце для сидіння (частина тексту не читається) аварійний вихід, чим порушив п.31.1, 31.3а ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 наказу МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» вказано, що протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Відповідно до п.10 розділу ХІІІ Наказу № 1395 від 07.11.2015 року « Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»заповнення в письмовій формі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами.
В порушення вищевказаних вимог, постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 489215 від 25 липня 2019 року заповнена нерозбірливим почерком з якої неможливо встановити всіх обставин правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача, що він не порушував ПДР України.
Відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги ПДР України.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
В графі «до постанови додається» не зазначено жодних доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України. Таким чином, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП відповідачем до суду не надано.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Отже, оскаржувана постанова від 25 липня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 121 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції Букстару Олександра Петровича, щодо винесення постанови про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 489215 від 25.07.2019 року про застосування до ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі - 680 грн., та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП - протиправними.
Скасувати постанову про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 489215 від 25.07.2019 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі - 680 грн., та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП.
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пунктів 15, 15,5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2
Відповідач : інспектор ВБДР УПП у Вінницькій області ст.лейтенант поліції Букстару Олександр Петрович, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Театральна, 10.
Головуючий М.М. Дзерин