3/130/320/2019
130/960/19
13.08.2019 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М.,
з участю: прокурора Британська О.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жмеринки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обіймає посаду заступника міського голови з питань культурної політики міста, начальник управління культури і туризму, за частиною другою ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.05.2019 до суду надійшли адміністративні матеріали про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-6 КУпАП.
В зв'язку з хворобою ОСОБА_1 строк розгляду справи було зупинено з 22.05.2019 до 29.07.2019.
Згідно протоколу від 06.05.2019 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника Жмеринського міського голови з питань культурної політики міста, начальник управління культури і туризму, в порушення частини другої ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення десятиденного строку не повідомив письмово Національне агентство про придбання ним квартири вартістю 158800 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодилась, вказала, що квартиру 23.01.2019 йому подарував батько, а задекларував він її 06.02.2019 повідомивши про це на офіційному сайті Національне агентство. З 01 по 06 лютого 2019 року хворів, тому не умисно не задекларував зміни у майновому стані вчасно.
Прокурор Британська О.В. просила суд накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, адже вважає винним його у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Суд розглянувши адміністративні матеріали встановив.
Як вбачається з скріншоту сторінки із сайту Національного агентства Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1 повідомив про суттєві зімни в майновому стані 06.02.2019 (а.с.10).
Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру, ОСОБА_1 23.01.2019 був обдарований квартирою площею 37,5 м. кв. (а.с.15), вартість якої згідно поданої декларації про суттєві зміни 158800 грн.(а.с.11).
Згідно копії листка непрацездатності серія АДЛ №962012, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01 лютого 2019 року по 06 лютого 2019 року включно. Вихід на роботу 07 лютого 2019 року.
Пунктом 1 Розділу 1 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р за № 201/30069 встановлено, що цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з пунктами 2 - 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Як вбачається з досліджених адміністративних матеріалів НАЗК про факт невчасного подання декларації про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1 письмово Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції - не повідомляла.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною другою ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено в судовому засіданні так і підтверджено матеріалами справи, декларацію про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1 подав в 2019 році з порушенням строку, визначеного частиною другою ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не умисно, в зв'язку з не непереборною силою, не передбачуваними ним обставинами - хворобою, лікування якої він проводив стаціонарно.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення, слід врахувати, крім іншого, наявність суб'єктивної сторони, тобто психічного ставлення особи (суб'єкта правопорушення) до своїх дій і їх наслідків. Виходячи з поняття корупційного правопорушення (корупційного правопорушення, як діяння, що містить ознаки корупції, так і інших правопорушень, пов'язаних з корупцією), визначених в ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктивна сторона такого правопорушення завжди характеризується умисною формою вини. Винна особа усвідомлює суспільну небезпеку і протиправність свого діяння (у формі дії чи бездіяльності) і бажає його здійснити. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).
Враховуючи наведене та приписи частиною 2 ст. 45 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи та майновий стан, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети (приховати доходи одержані незаконним шляхом чи інше), або ж подає таку декларацію невчасно без поважних причин (ч. 2 ст. 172-6 КУпАП).
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в яких саме умисних діях та з якою саме метою ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію про суттєві зміни у його майновому стані.
Посадова особа, яка складала протокол про правопорушення, пов'язане з корупцією, не звернула уваги на відсутність суб'єктивної сторони такого правопорушення, що свідчить про відсутність складу правопорушення, пов'язаного з корупцією, і прийшла до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП. Адже, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, додані до протоколу матеріали не містять доказів про проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , а також повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управлінню захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, що викликає обґрунтовані сумніви суду у наявності повноважень посадової особи, яка складала цей протокол.
Відповідно до вимог частини третьої ст.62 Конституції України, визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що є реабілітуючою обставиною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, Суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративноі відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.М. Заярний