Справа № 522/10710/19
12 серпня 2019 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до невідомої особи про захист честі, гідності та ділової репутації,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просить суд: визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію керівника Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіна Гліба Володимировича інформацію, поширену адміністрацією сайту огg-uа.соm, оприлюднену у формі статті на сайті за посиланням http://огd-uа.соm/2019/03/30/glavnyi-nаlоgоvік-оdеssкоj-оblаsti-окаzalsya-pокlоnnikom-dnr/, а саме інформацію наступного змісту: «СМИ и соц. сети обсуждают скандал вокруг главы ДФС Одесской области Глеба Милютина, который был уличён в своей симпатии к отдельным лидерам самопровозглашенных республик ДНР и ЛНР - а именно к спикеру так называемой Новороссии ОСОБА_2 Цареву. Скрытая лояльность к террористам главного налоговика так бы и осталась тайной, если б не один значительный факт: плохое понимание Милютина того, как функционируют социальные сети. А мы напомним, что у главы ДФС области уже давно есть своя страничка в соц. сети Fасеbоок. Свои фотографии главный налоговик в Фейсбуке не размещает. Но в том, что это действительно его страница, можно убедиться, просмотрев некоторые его публикации и обнаружив массу чиновников и налоговиков у него в друзьях. Всё бы ничего, только вот не знал глава ДФС области, что существует специальное приложение (Аdvапсеd Sеагсh Fог Fасеbоок), которое позволяет увидеть все публикации, которые когда-либо «лайкал» тот или иной пользователь. И здесь, среди тысячи залайканых фотографий разного рода чиновников и членов семьи, мы видим, что ОСОБА_3 одобрил и целый ряд постов Олега Царева. В частности, среди них пост о том, что «Крым принадлежит ІНФОРМАЦІЯ_1 », что « ОСОБА_4 пагубное влияние на жизнь Украины», о попытках запада «колонизировать Украину» и т.д. Иными словами, можно с уверенностью сказать, что если бы события ОСОБА_5 иначе, и Одесская область была бы захвачена и превращена в некое ОНР, то уж кто-кто, а ОСОБА_6 ОСОБА_3 явно по этому поводу бы не печалился. Но на этом грехи Милютина перед родным регионом не заканчиваются. Напомним, что главный налоговик области предоставил практически пустую налоговую декларацию: Он гол как сокол. Зато жена стала за год миллионершей. С началом года стартовала ежегодная процедура сдачи налоговых деклараций. В связи с этим Государственная фискальная служба Украины напомнила о необходимости декларирования доходов для ряда категорий физических лиц с целью пределения обязательств в части НДФЛ. Последний срок сдачи декларации - 1 мая. Руководство ДФС рекомендует крупным государственным чиновникам в первую очередь заполнить свою декларацию, тем самым подав пример добросовестного отношения к своим обязанностям другим гражданам. Только 27 марта Глеб Милютин оформил данный важный документ. Если верить данным отчетности за 2018 год, то ОСОБА_6 Милютин - очень скромный чиновник. В его активе две малометражные квартиры - в Харькове и Одессе. Причем в Одессе он с семьей живет в квартире, на условиях устной договоренности с гражданином Украины ОСОБА_7 ОСОБА_6 Милютин в прошлом году чуть больше 310 тыс. грн. При этом дома у него хранится 230 тыс. грн. В различных банках у Милютина тоже лежат незначительные с точки зрения такого крупного чиновника несколько десятков тысяч долларов и евро. При этом нет информации об автомобиле, земельных участках, ценных бумагах и даже драгоценностях жены. В общем вполне скромный чиновник. Хотя нет! За последний год головокружительную карьеру в предпринимательской сфере сделала жена налоговика - Елена. Если верить той же декларации, она смогла за год(!) заработать свыше миллиона гривен прибыли! Где так можно фантастически разбогатеть, налоговая декларация Милютина скромно умалчивает. Можно делать только выводы. К примеру, пролила свет на работу налоговиков и таможенников бывшая начальник Одесской таможни Юлия Марушевская. По ее словам, благодаря «деятельности» фискалов -55% от общих поступлений в бюджет остаются в карманах руководителей региональных управлений таможни и ГФС. По данным Юлии Марушевской только на контейнерах ежемесячный приход от взяток составлял порядка миллиона долларов. Сумы ужасающие! Еще одним подтверждением не состыковок данных декларации и реальной жизни ОСОБА_8 являются свидетельства его подчиненных и друзей о том, как Милютин проводит свое время, насколько дорогие у него привычки. Семья главного фискала региона проживает в элитном «Белом парусе», загорает на берегах Испании, катается на лыжах в Австрии, кушает в самых дорогих ресторанах Одессы. И еще один момент. Если загуглитъ в интернете фамилию главного налоговика региона, всплывает череда сообщений о громких коррупционных скандалах, которые напрямую ведут к ОСОБА_9 Милютину. Тут прежде всего следует вспомнить бесчисленное количество операций по возмещению НДС компаниям однодневкам, чьи конечные бенефициары находятся или в России, или заморских офшорах. Только за несколько месяцев текущего года Милютин вывел из Украины 12 млн грн в пользу офшорно-российской фирмы «Навык», 11,5 млн грн в пользу пресловутой «Аркадия Сити» и 8 млн грн - несуществующей в реестре Одесской фирме ООО «ТЕСТ». Журналисты насчитали по меньшей мере 9 фирм однодневок, с помощью которых Милютин выводит деньги из госбюджета в офшоры. В 2016 году Милютину устроил операцию по «отжатию» земель и зданий виноделен «Акциз». Не отстает по своей наглости и дело с ООО «Бассарабия-Агро», крупнейшим, украинским производителем рапсового и подсолнечного масла. И самое последнее дело - умышленное банкротство Одесского припортового завода. Несколько дней назад руководству ОПЗ удалось отсудить у налоговой почти 500 тыс. грн. переплаты налога на прибыль. В этом уголовном деле опять ниточки ведут к главному налоговику региона. Кроме того, среди Одесских предпринимателей на полуофициальных началах существует целый список компаний, которые не возвращают свидетельство об НДС, пока те не дадут взятку в размере 50 тыс. долл.»; зобов'язати адміністрацію сайту огd-uа.соm видалити інформацію, поширену власниками сайту огd-uа.соm, оприлюднену у формі статті за посиланням htpр://огd-uа.соm/2019/03/30/glavnyi-nаlоgоvік-оdеssкоj-оblаsti-окаzalsya-pокlоnnikom-dnr/, pобов'язати адміністрацію сайту огd-uа.соm власними засобами та за власний рахунок не пізніше наступного дня, що слідує за днем набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену ними недостовірну інформацію про керівника управління Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_10 М. ОСОБА_11 . у спосіб найбільш близький до способу її поширення; стягнути з адміністрації сайту огd-uа.соm на користь ОСОБА_12 , РНОКПП: НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 1 грн.; стягнути з адміністрації сайту огg-uа.соm на користь ОСОБА_12 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 27 червня 2019 року зазначена позовна заява ОСОБА_12 була залишена без руху, оскільки в ній не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Також суддею позивача зобов'язано надати до суду довідку Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).
Вказаною ухвалою суддею позивачу надано строк для усунення недоліків позову - 10 днів з дня вручення ухвали.
Як вбачається з заяви про усунення недоліків, 03 липня 2019 року позивач ознайомився з ухвалою від 27 червня 2019 року. З 15.07.2019 року по 09.08.2019 року суддя Єршова Л.С. перебувала у черговій щорічній відпустці.
15.07.2019 року позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позову, до якої ним було додано довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, наданою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» від 05.07.2019 року №65/2019-Д.
Як вбачається з зазначеної довідки доменне ім'я ord-ua.com зареєстровано в публічному домені .COM, що не належить до українського сегменту мережі Інтернет, а також те, що реєстратор доменного імені та хостинг-провайдер є іноземними суб'єктами, з метою встановлення власника веб-сайту https://ord-ua.com можливо витребувати відповідно до законодавства (зокрема в судовому порядку): дані про реєстратора доменного імені ord-ua.com - у реєстратора цього доменного імені NetEarth One, Inc.; дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту htpps://ord-ua.com на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет - у хостинг-провайдера цього веб-сайту - CloudFlare, Inc.; дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту htpps://ord-ua.com - у реєстр анта доменного імені ord-ua.com та/або отримувача послуг хостингу.
В свою чергу позивач так і не виконав вимоги ухвали про усунення недоліків позову щодо визначення особи відповідача (зазначення його повного найменування, адреси тощо).
Суддя роз'яснює позивачу, що звернення до суду не тільки персоніфікує особу в процесуальних правовідносинах, а й надає їй певний процесуальний статус. Зазначені дії (щодо визначення процесуального статусу) мають здійснити позивач, стягувач, заявник відповідно до видів проваджень цивільного судочинства та вимог законодавства.
Під час прийняття рішення про реалізацію свого права на звернення до суду особа керується власним сприйняттям матеріальних правовідносин і сама визначає чи його право порушене, невизнане або оспорюване (ч. 1ст. 4 ЦПК України), а також просить суд втрутитися у матеріальні відносини і захистити його право.
При цьому суб'єктивна позиція особи має пройти перевірку на предмет формальних вимог, які висуваються у ЦПК при зверненні осіб до суду.
На цій стадії не перевіряється сам зміст позовних вимог і їх відповідність вимогам законодавства, суддя визначає лише відповідність заяви/позовної заяви вимогам, встановленим у законі.
Сутність позовного провадження полягає у розгляді судом спору між двома сторонами - позивачем та відповідачем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути поданий до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження - змагальність, диспозитивність тощо.
Таким чином, оскільки станом на теперішній час позивач так і не зазначив у позові особу відповідача, суддя вважає, що ним недоліки позову не усунуто.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_12 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, та суддя вважає, що на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України він має бути повернутий позивачу, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з вказаною заявою, оформленою у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Додатково суддя повторно роз'яснює ОСОБА_12 , що підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Таким чином, з метою визначення особи відповідача, якщо у особи відсутня можливість самостійно з'ясувати цю інформацію, вона може звернутись до суду з заявою про витребування відповідних доказів (відомостей) до подання позову, і вже за результатами отриманої інформації вирішити питання щодо звернення до суду з позовом, оформленим у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема з вказанням даних щодо особи відповідача, або з заявою в порядку окремого провадження, поданою за правилами, що встановлені розділом IV ЦПК України.
При цьому, під час розгляду подібних заяв в порядку окремого провадження, у разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до невідомої особи про захист честі, гідності та ділової репутації, повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Л.С. Єршова