Справа № 517/382/19 н/п2/517/197/2019
09 серпня 2019 року смт. Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Гончар І.В.
при секретарі Заболотній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванння жилим приміщенням, суд -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванння жилим приміщенням. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку, крім неї зареєстрована ОСОБА_2 , яка рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 04.11.2010 року визнана безвістно відсутньою та її позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 . З 2010 року про ОСОБА_2 нічого не відомо, хоча вона залишається зареєстрованою в будинку за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не сплачує плату за користування житловим приміщенням, а також не несе інших витрат по утриманню будинку, її речей в даному приміщенні немає.
Реєстрація відповідача створює перешкоди у належному їй праві володіння, користування та розпорядження житловим будинком, заважає отримати субсидію для оплати комунальних послуг. Тому враховуючи вищевикладене позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, у встановлений судом в ухвалі строк, будучи повідомленою належним чином, відзив на позов не подала, заяв про розгляд справи за її відсутності також не надходило.
Крім того, згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.03.2006 р.
Згідно довідки Затишанської селищної ради Захарівського району Одеської області в будинку за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрована з 1997 р. по теперішній час.
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 25.06.2019 року за адресою АДРЕСА_1 ., проживає ОСОБА_1 ОСОБА_2 не проживає в даному будинку фактично з 1998 року.
Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Факт того, що відповідач у вказаному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , з 1998 р. не проживає підтверджується довідкою та актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї ОСОБА_1 , виданого Затишанською селищною радою Захарівського району Одеської області.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до цієї норми закону відповідач зобов'язаний був зареєструватись за новим постійним місцем проживання протягом 10 днів з дня переїзду до цього постійного місця проживання.
Тому суд вважає, що реєстрація постійного місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , є формальною, без наміру її фактичного проживання в цьому будинку. Відповідно вона втратила право на користування цим будинком, оскільки добровільно припинила користування вказаним будинком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З урахуванням викладеного суд вважає, що оскільки відповідач не проживає у спірному будинку понад один рік без поважних причин, тому вона має бути визнаною такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Отже, рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням і є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст.72,150,191 ЖК України, ст.391, 405 ЦК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванння жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що це судове рішення є підставою для скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.