10 березня 2010 р. № 4/63-1284
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Грека Б.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лан" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року у справі № 4/63-1284 Господарського суду Тернопільської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Львівська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лан", м. Тернопіль, про стягнення 45 760 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_5 (дов. № 3571 від 21.07.09);
відповідача -Авдєєнко В.В. (дов. від 09.03.10),
У липні 2009 року позивач -ФОП ОСОБА_4 пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ТОВ "Компанія Лан" про стягнення 45 760 грн.
Вказував, що 16.09.08 між ним та відповідачем було укладено договір № 131/08 про надання транспортних послуг, згідно умов якого він (перевізник) зобов'язався надати замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню автомашиною MAN BC8086BА/BC7925XХ сільськогосподар- ської техніки з Німеччини на Україну, а замовник -здійснити оплату отриманих послуг.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати, позивач просив стягнути з відповідача 45 760 грн. боргу.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03 вересня 2009 року (суддя Бурда Н.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 45 760 грн. боргу, 457,60 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу.
У касаційній скарзі ТОВ "Компанія Лан", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 228 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.09.08 між сторонами у справі було укладено договір № 131/08 про надання транспортних послуг, згідно умов якого перевізник (позивач) зобов'язався надати замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню автомашиною MAN BC8086BА/BC7925XХ сільськогосподарської техніки з Німеччини на Україну, а замовник -здійснити оплату отриманих послуг.
Загальна вартість контракту складає 45 760 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 268,33 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ст.ст. 908, 909 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56, остання застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є учасницею Конвенції.
Згідно ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням накладної.
Судами встановлено та наявними в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 23.09.08 та актом виконаних робіт № 131/08 від 22.09.08 підтверджується, що на виконання умов договору позивачем відповідачу були надані транспортні послуги по перевезенню вантажу на маршруті Харзевінкель (D) -Тернопільська область (UA) на суму 45 760 грн.
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що оплата послуг проводиться на день розвантаження.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
22.06.09 позивач звернувся до відповідача з претензію № 126 про оплату отриманих послуг, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, проте відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався за отримані послуги з позивачем, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу.
Таким чином, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що договір № 131/08 та акт приймання-передачі зі сторони ТОВ "Компанія Лан" підписані неуповноваженою особою, не заслуговують на увагу суду, оскільки вказаний договір недійсним в установленому законом порядку не визнавався. Крім того, скаржник не заперечує того, що вказані в договорі послуги були йому надані.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лан" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року у справі № 4/63-1284 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Б.М. Грек
Н.І. Мележик