17 лютого 2010 р. № 14/551-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову
відХарківського апеляційного господарського суду
11.03.2009
у справі№ 14/551-08
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління"
2. Малого приватного підприємства "Паллада"
прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення 58 595, 89 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаОСОБА_5;
- відповідачів1. повідомлений, але не з'явився;
2.ОСОБА_6
У серпні 2008 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" вручити позивачу документи, які підтверджують права кредитора за зобов'язанням, забезпеченим порукою за договором поруки від 26.12.2003 та стягнути з Малого приватного підприємства "Паллада" на користь позивача грошові кошти у сумі 58 595,89 грн. з посиланням на те, що другий відповідач не виконав зобов'язання щодо доставки вантажу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2008 у справі № 14/551-08 (суддя - Миропольський С.О.) позов задоволено та зобов'язано ТОВ “Нове покоління" вручити ФОП ОСОБА_4 документи, які підтверджують права кредитора за зобов'язанням, забезпеченим порукою за договором поруки від 26.12.2003, укладеним між ТОВ “Нове покоління" та ФОП ОСОБА_4, стягнуто з ТОВ “Нове покоління" на користь ФОП ОСОБА_4 державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн., стягнуто з МПП "Паллада" на користь ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 58595,89 грн., стягнуто з МПП “Паллада” на користь ФОП ОСОБА_4 державне мито в сумі 585, 95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.
Судове рішення про задоволення позову мотивоване тим, що: позивач виконав зобов'язання поручителя за договором поруки від 26.12.2003 в повному обсязі, а відтак має право зворотної вимоги до МПП "Паллада" в обсязі виконаного зобов'язання; оскільки ТОВ "Нове покоління" не виконало зобов'язання щодо надання позивачу документів, які підтверджують зобов'язання боржника МПП "Паллада", а МПП "Паллада" не сплатило позивачу грошові кошти у зв'язку з виконанням ним зобов'язання поручителем, місцевий господарський суд позов задовольнив в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 у справі № 14/551-08 рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2008 у справі № 14/551-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Малого приватного підприємства "Паллада" 293 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: позивач та перший відповідач не надали документів, підтверджуючих укладення договору перевезення вантажу з МПП "Паллада", відсутність договору перевезення вантажу позбавляє позивача права зворотної вимоги до МПП "Паллада" в обсязі виконаного зобов'язання; позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з позовом.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2008 у справі № 14/551-08.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:
- між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" було укладено договір поруки від 26.12.2003, згідно з умовами якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язувався солідарно відповідати перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" за виконання зобов'язань з перевезення вантажу (продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора") Малим приватним підприємством "Паллада";
- у результаті невиконання Малим приватним підприємством зобов'язань щодо доставки вантажу, ТОВ "Нове покоління" подало позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Малого приватного підприємства "Паллада";
- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2004 у справі № 4/33 господарського суду Харківської області з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" стягнуто збитки у вигляді коштів, сплачених за непоставлений товар (продукцію Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора") у розмірі 52 213,68 грн., витрати на юридичну допомогу у розмірі 5 400,00 грн., державне мито у розмірі 864,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., усього -58 595,89 грн.;
- на виконання вказаного рішення суду апеляційної інстанції Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" загальну суму боргу у розмірі 58 595, 89 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.1 а.с. 17-18);
- після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника та до поручителя переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні. Другий відповідач не сплатив позивачу грошові кошти, які Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 сплатив на виконання зобов'язання забезпеченого договором поруки від 26.12.2003, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із наступного:
- посилання позивача та суду першої інстанції на те, що наявність зобов'язання МПП “Паллада” встановлена постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2004 по справі № 4/33, необґрунтоване, так як в зазначеній постанові відсутнє посилання на наявність договору перевезення з МПП “Паллада”;
- суд першої інстанції безпідставно вважав існуючим зобов'язання по перевезенню у МПП "Паллада" тому, що документи підтверджуючі наявність зазначеного зобов'язання по перевезенню, а саме договір перевезення ні позивачем, ні першим відповідачем не надані. Відсутність документів також підтверджується позовною вимогою в частині зобов'язання першого відповідача щодо надання позивачу документів, які підтверджують права кредитора за зобов'язанням, забезпеченим договором поруки від 26.12.2003 та рішенням суду;
- місцевий господарський суд необґрунтовано вважав укладеним договір перевезення між ТОВ "Нове покоління" та МПП "Паллада", хоча доказів укладання зазначеного договору не надано;
- суд першої інстанції встановивши, що ТОВ "Нове покоління" не виконало зобов'язання щодо надання позивачу документів, які підтверджують зобов'язання боржника МПП "Паллада", безпідставно вважав, що позивач має право зворотної вимоги до МПП "Паллада" в обсязі виконаного зобов'язання, докази існування якого відсутні.
Вищий господарський суд України не може погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, господарський суд повинен створювати сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно із ст. 47 ГПК України судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 “Про судове рішення” (чинних на час прийняття оскаржуваних рішень) обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Так, судами двох інстанцій встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" було укладено договір поруки від 26.12.2003, згідно з умовами якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зобов'язався солідарно відповідати перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" за виконання зобов'язань з перевезення вантажу (продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора") Малим приватним підприємством "Паллада".
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Предметом даного позову є вимога позивача (поручителя) про стягнення з Малого приватного підприємства "Паллада" 58595,89 грн. як солідарно зобов'язаного за договором поруки та зобов'язання ТОВ "Нове покоління" вручити документи, які підтверджують право кредитора за зобов'язанням, забезпеченим порукою за договором поруки від 26.12.2003.
Підставою даного позову є договір поруки, докази погашення позивачем, як поручителем, існуючої заборгованості перед ТОВ "Нове покоління".
В силу ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За визначенням, закріпленим у названій статті, забезпечувальний механізм поруки полягає в залученні додаткового боржника, який поряд з основним відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання. При цьому, боржник стороною договору поруки не виступає, він є стороною основного зобов'язання.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Пунктом 5.1 договору поруки передбачено, що у випадку виконання поручителем за боржника зобов'язання перед кредитором, останній зобов'язується передати поручителю всі документи, що засвідчують вимоги до боржника, та передати права, що забезпечують цю вимогу, у 7-денний термін з дня виконання зобов'язання.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 відповідно до договору поруки від 26.12.2003 та на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2004 у справі № 4/33 сплачено ТОВ "Нове покоління" 58 595,89 грн. (про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру № 8 від 23.01.2006, № 12 від 20.02.2006, № 16 від 21.03.2006, № 21 від 24.04.2006, № 30 від 26.06.2006, № 32 від 24.07.2006, № 36 від 21.08.2006, № 39 від 25.09.2006) за невиконання зобов'язання боржником, забезпеченого порукою.
Частиною 1 ст. 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до частини першої статті 47, статті 43 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи шляхом всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Приймаючи рішення у даній справі, суди обох інстанцій не врахували приписів названих норм, не встановили всіх обставин справи та не дослідили доказів, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі, що складаються з фактів - підстав даного позову.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення з Малого приватного підприємства "Паллада" на користь позивача 58 595,89 грн. та дійшовши висновку про невиконання МПП "Паллада" зобов'язань, в порушення положень ст. 84 ГПК України, не зазначив доказів, на підставі яких прийнято рішення, не навів доводів, за якими господарський суд відхилив заперечення другого відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та посилаючись на ненадання позивачем та першим відповідачем документів, підтверджуючих укладення договору перевезення вантажу з МПП "Паллада", дійшов такого висновку без врахування положень пункту 5.1 договору поруки, яким передбачено, що у випадку виконання поручителем за боржника зобов'язань перед кредитором, останній зобов'язується передати поручителю документи, що засвідчують вимоги до боржника, та передати права, що забезпечують цю вимогу, у 7-ми денний термін з дня виконання зобов'язання. До того ж, предметом данного позову як раз є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління" вручити позивачу документи, які підтверджують права кредитора за зобов'язанням, забезпеченим порукою за договором поруки від 26.12.2003.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи те, що: позивач не є стороною за договором перевезення вантажу, відповідно до п. 1 договору поруки від 26.12.2003 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (поручитель) зобов'язався солідарно відповідати перед ТОВ "Нове покоління" (кредитором) за виконання зобов'язань Малим приватним підприємством "Паллада" (боржником) по виконанню перевезення вантажу за маршрутом перевезення м. Миколаїв -м. Суми (вантажовідправник ТОВ "Сандора" -вантажоодержувач ТОВ "Нове покоління"), підставою зобов'язання за договором поруки є договір перевезення вантажу (домовленість про перевезення) за маршрутом перевезення м. Миколаїв -м. Суми (вантажовідправник ТОВ "Сандора" -вантажоодержувач ТОВ "Нове покоління"), укладений між кредитором та боржником (п. 2.1 договору поруки); предметом домовленості по договору перевезення вантажу є зобов'язання боржника прийняти і доставити вантаж за маршрутом перевезення м. Миколаїв -м. Суми (вантажовідправник ТОВ "Сандора" -вантажоодержувач ТОВ "Нове покоління") автомобілем НОМЕР_1, причеп марки SCHMITZ, д.н. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_7, подорожній лист № 0055455) в порядку передбаченому чинним законодавством України (пункт 2.2 договору поруки); першим відповідачем в порушення умов договору поруки не були надані документи, які підтверджують права кредитора за зобов'язанням, забезпеченим порукою за договором поруки від 26.12.2003, судам обох інстанцій необхідно було витребувати від ТОВ "Нове покоління" договір перевезення вантажу (домовленість про перевезення), укладений між ТОВ "Нове покоління" та МПП "Паллада" (див. пункт 2.1 договору поруки), а також витребувати від ТОВ "Сандора" всі документи на підставі яких останнє відпустило продукцію для ТОВ "Нове покоління" та якому перевізнику була вручена продукція.
Крім того, відповідно до ст. 50 Закону України ""Про автомобільний транспорт") договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Згідно з розділом 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. N 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
При цьому судами попередніх інстанцій не були досліджені та не надано правової оцінки наявним в матеріалах справи товарно-транспортній накладній САРН-011071 від 26.12.2003 (арк. с. 87, том 1) та подорожньому листу № 055455 від 25.11.2003 (арк. с. 85-86, том 1).
Також колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про пропуск позивачем строку позовної давності, враховуючи наступне.
Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Частиною 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2004 у справі № 4/33 сплатив ТОВ "Нове покоління" 58 595,89 грн. в 2006 році, а з позовом до господарського суду звернувся 14.08.2008.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Допущені судами попередніх інстанцій порушення, не можуть бути усунуті касаційною інстанцією з огляду на приписи ст.1117 України, відповідно до частини 1 якої, касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 у справі № 14/551-08.
Справу № 14/551-08 направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО