Справа № 495/6638/19
№ провадження 2/495/2393/2019
Ухвала
іменем україни
29 липня 2019 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення безпідставно отриманого майна, -
Позивач ОСОБА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 а звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , місце мешкання: АДРЕСА_1 , в якому просить:
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір Іриною Валентинівною, серія та номер договору 819, виданого 12.07.2019 року;
-витребувати у ОСОБА_2 повернення безпідставно отриманого майна - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м.;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м..
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін на усунення недоліків.
26.07.2019 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від позивача на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надійшло клопотання з квитанціями про сплату судового збору.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2019 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.
Крім того, позивач подав окрему заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеного літерою «А», загальною площею 44,0 кв.м. та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м., до ухвалення рішення по справі.
Заборонити будь-яким особам, зокрема нотаріусам; реєстраційним органам; відділам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти в будь-який спосіб дії відносно земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м. та садового будинку, що знаходиться на ній, зокрема відчуджувати, вчиняти будь-які нотаріальні дії, до ухвалення рішення по справі.
Свою заяву обґрунтовує тим, що існує реальна загроза відчудження земельної ділянки та садового будинку, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду.
Розглянувши надану заяву та документи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.1-3 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії; інше.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини у звязку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача частково, з огляду на наступне.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд вважає, що заборона відчуження нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м. та садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеного літерою «А», загальною площею 44,0 кв.м. є заходом забезпечення позову, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, зявлений позивачем вид забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна гарантує виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Суд при постановленні ухвали про заборону відчуження майна враховує принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
При цьому вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження вказаного об'єкта нерухомого майна не виключає його з використання, а тому додаткових обмежень крім неможливості його відчуження для відповідача не існує.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, та виключить можливість обмеження права відповідача на користування нерухомим майном у повному обсязі у зв'язку із чим, суд не вбачає необхідності застосовувати захід забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна.
Заборона відчуження нерухого майна стосується саме об'єкту нерухомого майна, а тому немає необхідності в конкретизації осіб, яким забороняється вчиняти дії по відчуженню вказаного нерухомого майна.
Керуючись ст.ст.149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №495/6638/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення безпідставно отриманого майна - задовольнити частково.
Заборонити відчудження нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , загальною площею 0,0755 га., в межах згідно з планом, у тому числі з них за земельними угіддями: багаторічні насадження - 52,42 кв.м., капітальна одноповерхова - 44,01 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 181,01 кв.м. та садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеного літерою «А», загальною площею 44,0 кв.м..
В задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.О.Заверюха