Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/921/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуко-Техник», с. Мар'янівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружбокраянське», с. Кочетівка
про та за зустрічним позовом стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружбокраянське», с. Кочетівка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуко-Техник», с. Мар'янівка про розірвання договору
за участю представників:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Пеліпас Т.К., Мельник А.М.
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуко-Техник» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружбокраянське» та просило суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №07/2017 від 15.04.2017 р. в сумі 224589,07 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 118269,22 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні збитки в розмірі 44760,60 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 5814,28 грн.;
- стягнути з відповідача витрати пов'язані з наданням юридично допомоги в розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору поставки №07/2017 від 15.04.2017 р. в частині здійснення оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 16.04.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
24.06.2019 р. ТОВ «Дрежбокраянське» було подано зустрічну позовну заяву (вх. №15309), в якій відповідач за первісним позовом просив суд:
- поновити ТОВ «Дрежбокраянське» процесуальний строк на подання зустрічного позову у справі №922/921/19;
- прийняти зустрічний позов ТОВ «Дрежбокраянське» до ТОВ «Дуко-Техник» про розірвання договору №07/2017 від 15.04.2017 р. для спільного розгляду в одному провадженні у справі №922/921/19;
- розірвати договір №07/2017 від 15.04.2017 р., укладений між ТОВ «Дуко-Техник» та ТОВ «Дружбокраянське», про виготовлення та передачу обладнання;
- судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що, як вважає позивач за зустрічним позовом, ТОВ «Дуко-Техник» фактично відмовилося від виконання умов договору №07/2017 від 15.04.2017 р. у повному обсязі.
Ухвалою від 24.06.2019 р. було поновлено ТОВ «Дружбокраянське» процесуальний строк на подання зустрічного позову у справі №922/921/19, прийнято зустрічний позов ТОВ «Дрежбокраянське» до ТОВ «Дуко-Техник» про розірвання договору №07/2017 від 15.04.2017 р. та об'єднано в одне провадження із первісним позовом по справі №922/921/19, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи та доказів за зустрічним позовом.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 15.07.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.07.2019 р. об 11:00. Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалося до 11:00 05.08.2019 р.
У призначене на 05.08.2019 р. судове засідання з'явилися представники позивача за первісним позовом, якими було подано заяву (вх.18691 від 05.08.2019 р.) про відмову від позову в частині стягнення 118269,22 грн. пені, 44760,60 грн. інфляційних збитків та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу. В іншій частині позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач за первісним позовом у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 квітня 2017 року між ТОВ «Дуко-Техник» та ТОВ «Дружбокраянське» було укладено Договір поставки № 07/2017 (надалі - Договір), згідно умов якого Виконавець зобов'язаний передати, а Замовник прийняти та оплатити обладнання, згідно Додатків до Договору.
Відповідно до п. 3.1. загальна вартість Договору складає суму вартості Додатків, які є невід'ємною частиною Договору. Пунктом 3.2. передбачено, що всі зміни, які стосуються Додатків, після підписання Договору можуть бути проведені тільки за згодою обох сторін. Нова обумовлена вартість Додатків буде зафіксована в Додатковій угоді до Договору і підписана обома сторонами.
Згідно п. 4.1. умов Договору оплата за Товар проводиться шляхом безготівкового переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Відповідно до п. 4.2. Договору датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідно до п. 4.3 Договору умови і строки оплати здійснюються на умовах, зафіксованих в Додатках до Договору. Згідно п. 5.1 Договору строк поставки товару здійснюється на умовах, зафіксованих в Додатках до Договору.
Датою поставки вважається дата передачі Товару Замовнику по товарній накладній.
Обов'язки замовника та виконавця було закріплено в розділі 6 Договору. Зокрема Замовник зобов'язаний був розвантажити Товар і встановити його на місці проведення монтажних робіт, виключаючи пошкодження; на час проведення монтажних і пуско-налагоджувальних робіт забезпечити спеціалістів Виконавця проживанням і 3-х разовим харчуванням. Виконавець зобов'язаний був за 3 робочих дні до поставки повідомити Замовника про готовність Товару до відвантаження; передати товар з усім його приладдям і документами, що стосуються Товару і підлягають передачі разом з Товаром згідно діючого Законодавства України у тому числі й Керівництво по експлуатації обладнання, уповноваженому представнику Замовника, за наявності у нього довіреності на отримання такого Товару; виконати монтажні і пуско-налагоджувальні роботи.
Пунктом 9.1 Договору встановлено, що в разі затримки передачі Товару, Виконавець сплачує Замовнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості Товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної суми вартості Товару. Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за прострочку в оплаті поставленого товару, Замовник сплачує Виконавцю пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості Товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної суми вартості Товару.
За Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено товар «Дефростационная камера DEFROST, выполненная по индивидуальному заказу DU738-456-18-7-37689» в кількості 1 шт. вартістю 876740,00 грн., що еквівалентно 29720,00 євро. Встановлено строк поставки Товару 4-6 тижнів з моменту передоплати. Умови оплати:
- 438370,00 грн. (еквівалент 14860,00 євро) - передоплата;
- 263022,00 грн. (еквівалент 8916,00 євро) - оплата по факту готовності до відвантаження;
- 175348,00 грн. (еквівалент 5944,00 євро) - оплата по факту завершення монтажних робіт.
За Додатком №2 до Договору сторонами було погоджено товар «Рама для дефростера, выполненная по индивидуальному заказу 01/738-456-18-7-37689-1» в кількості 9 шт. вартістю 2124000,00 грн., що еквівалентно 7200,00 євро. Строк поставки Товару 4-6 тижнів з моменту передоплати. Умови оплати:
- 94400,00 грн. (еквівалент 3200,00 євро) - передоплата;
- 118000,00 грн. (еквівалент 4000,00 євро) - оплата по факту готовності до відвантаження.
31 травня 2017 року Відповідач перерахував передоплату за обладнання згідно Договору поставки № 07/2017 від 15.04.2017 року на розрахунковий рахунок Позивача в розмірі 532770,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 236 від 31.05.2017 року. 10 серпня 2017 року Відповідач перерахував оплату за обладнання згідно Договору на розрахунковий рахунок Позивача в розмірі 381022,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 338 від 10.08.2017 року.
Протоколами погодження №1 від 31.05.2017 р. та №2 від 10.08.2017 р. сторони погоджували суму оплати по п.2 Додатків №1 та №2 до Договору.
Додатковою угодою №1 від 19.09.2017 р. сторонами було викладено в новій редакції Додаток №2 від 15.04.2017 р. до Договору, вартість товару була визначена в розмірі 238950,00 грн., що еквівалентно 8100,00 євро. Строк поставки Товару 4-6 тижнів з моменту передоплати. Умови оплати:
- 94400,00 грн. (еквівалент 3200,00 євро) - передоплата;
- 118000,00 грн. (еквівалент 4000,00 євро) - оплата по факту готовності до відвантаження;
- 26550,00 грн. (еквівалент 900,00 євро) - оплата по факту відвантаження протягом 10 днів.
05 жовтня 2017 року ТОВ «Дуко-Техник» здійснило поставку Товару по Договору № 07/2017 від 15.04.2017 року, за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Кочетівка, вул. Будівельна, 9, про що свідчить підписана представниками Сторін видаткова накладна № 438 від 05 жовтня 2017 року та товарно-транспортна накладна № 05/01 від 05 жовтня 2017 року.
05.10.2017 року до Договору було підписано додаткову угоду №2, якою визначено, що зафіксований курс євро на момент відвантаження товару 31,5392 грн. за 1 євро, сума платежу виконавцю складає 7120,95 євро х 31,5392 грн. = 224589,07 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 37431,51 грн.
Позивач за первісним позовом зазначав, що свої зобов'язання з поставки Товару на адресу Відповідача ТОВ "Дуко-Техник" виконало в повному обсязі, однак Відповідач зробив оплату лише в розмірі 913792,00 грн. Станом на 01.03.2019 року Відповідач не виконав в повному обсязі свої обов'язки, що призвело до утворення заборгованості перед ТОВ «Дуко-Техник» в розмірі 224589,07 грн.
Позивач, з урахуванням приписів ст. 222 ГК, 16 січня 2019 року, за вихідним №005/19 надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою погашення заборгованості, яка згідно з поштовим повідомленням отримана 22.01.2019 року.
Позивач отримав відповідь від Відповідача за №18 від 30 січня 2019 року, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що ЕКОБІЛДШГ ЛТД (Грузія) не розрахувався за отриманий товар з ТОВ «Дружбокраянське», на сьогодні існує заборгованість ЕКОБІЛДШГ ЛТД (Грузія) перед ТОВ «Дружбокраянське», а тому ТОВ «Дружбокраянське» не змогло вчасно розрахуватися з ТОВ «Дуко-Техник». Гарантує, що розрахунки буде проведено після збирання ранніх зернових до 01.08.2019 року. 22.02.2019 року за вихідним номером 10 Позивачем було направлено лист до Відповідача з проханням надіслати гарантійний лист з підтвердженням суми боргу, яка буде на 01.08.2019 року у відповідності до п. 9.2. ч. 9 Договору поставки № 07/2017 від 15.04.2017 року. Відповіді на лист № 10 від 22.02.1019 року ТОВ «Дуко-Техник» не отримало.
На суму утвореної заборгованості позивачем було нараховано 118269,22 грн. пені та 44760,60 грн. інфляційних збитків, від стягнення яких позивач за первісним позовом відмовився згідно заяви від 05.08.2019 р. (вх. 18691).
Заперечуючи проти позовних вимог ТОВ "ДУКО-ТЕХНИК", ТОВ "ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ" зазначало, що попередню оплату замовником було перераховано на адресу виконавця 31.05.2017 р., а тому передання Товару згідно умов Договору повинно було відбутися не пізніше 13 липня 2017 року, однак Виконавець порушив взяті на себе зобов'язання та прострочив поставку товару на 84 календарних дні. Також, відповідач вказував, що Виконавцем не було здійснено повідомлення Замовника за 3 робочих дні до поставки Товару про готовність Товару до відвантаження.
Відповідач вказував, що не сплачував на користь позивача грошові кошти у розмірі 5944,00 євро х 31,5392 грн. = 187469,01 грн. з ПДВ, які сплачуються відповідачем по факту закінчення позивачем монтажних робіт. Оскільки монтажні роботи не закінчені та не проведені позивачем - у відповідача відсутні зобов'язання по сплаті вказаної частини оплати за умовами Договору.
ТОВ "ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ" вважає, що у позивача відсутні законні підстави для отримання коштів, оскільки відповідачем не порушено прав позивача з огляду на не виконання позивачем взятих на себе зобов'язань. Тобто у позивача відсутні законні підстави отримання 5944,00 евро х 31,5392 грн. = 187 469,01 грн. з ПДВ (відсутнє право вимоги) на підставі відсутності порушеного відповідачем права позивача на отримання цих коштів з огляду на не виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по проведенню монтажних робіт.
Що стосується Додаткової угоди №2 від 05.10.2017 року до Договору, відповідач вказував, що ця угода не змінює ні порядку оплати, ні умов оплати чи строків оплати, а лише фіксує курс евро по відношенню до гривні на день укладання цієї угоди та загальну суму платежу, який необхідно здійснити Замовнику (відповідачу) на умовах визначених Договором (п. З Додаткової угоди №2 від 05.10.2017 року) з огляду на визначений сторонами в цій угоді курс евро.
Також, відповідач стверджує, що відповідь на претензію не є доказом визнання відповідачем заборгованості в розмірі 224589,07 грн., як і не свідчить про відсутність спору. На думку відповідача, чинне законодавство не виключає можливості визнання відповіді на претензію такою, що не підлягає виконанню, а сума боргу, яка визначена кредитором у претензії може не співпадати з фактичним розміром заборгованості боржника при його наявності, як на момент надання претензію, так і на момент розгляду справи у суді. У відзиві на позовну заяву представником відповідача було висловлено заперечення і відносно нарахованих позивачем штрафних санкцій, інфляційних втрат і розміру заявлених судових витрат.
У відповіді на відзив позивач вказував, що відповідно до п. 6.1 ч. 6 Договору позивач (Виконавець) зобов'язаний за три робочі дні повідомити відповідача (Замовника) про готовність Товару до відвантаження. Однак, конкретний спосіб повідомлення у ч. 6 Договору не визначений. Відповідач був повідомлений позивачем про готовність Товару до відвантаження у телефонному режимі, оскільки п. 2.1 ч. 2 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється силами та транспортом відповідача (Замовника) зі складу позивача (Виконавця), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар'янівка, 519,6 км автодороги Київ-Луганськ.
Стосовно проведення монтажу та пуско-налагоджувальних робіт позивач зазначав, що монтаж та пуско-налагоджувальні роботи не проводилися, оскільки згідно п. 6.1. ч. 6 Договору поставки № 07/2017 від 15 квітня 2017 року відповідач (Замовник) зобов'язаний розвантажити Товар і встановити його на місці проведення монтажних робіт, виключаючи пошкодження; на час проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт забезпечити спеціалістів позивача (Виконавця) проживанням та 3-х разовим харчуванням, після чого позивач (Виконавець) зобов'язаний виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи. Оскільки відповідач (Замовник) не встановив Товар на місці проведення монтажу, а перепродав Товар ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія) в рамках укладеного Контракту №01/09/2017 від 01 вересня 2017 року між ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія) та ТОВ «Дружбокраянське», у позивача (Виконавця) не було можливості виконати монтаж та пуско-налагоджувальні роботи.
В зустрічній позовній заяві по даній справі позивач за зустрічним позовом стверджував, що вислухавши позицію ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» у судовому засіданні 04 червня 2019 року та ознайомившись з матеріалами справи, представник відповідача ОСОБА_1 , дізналась, що позивач заперечує проти свого обов'язку провести пусконалагоджувальні роботи обладнання, яке було передане ТОВ «ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ». Однак, при цьому ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» наполягає, що ТОВ «ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ» зобов'язане сплатити повну вартість за договором не зважаючи на невиконання Виконавцем своїх обов'язків у повному обсязі. Також, представник ОСОБА_1 дізналась, що попередній адвокат ТОВ «ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ» - Мірошнік Вікторія Олександрівна направляла до ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» адвокатський запит, у якому були поставлені питання про повідомлення Замовника щодо готовності обладнання та про проведення пусконалагоджувальних робіт. На цей адвокатський запит ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» повідомило, що не мало можливості проводити пусконалагоджувальні роботи і на тепер не має наміру це робити.
Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» під час розгляду справи фактично відмовився від виконання умов договору №07/2017 від 15.04.2017 у повному обсязі. Вказані обставини й стали підставою для подання зустрічного позову про розірвання договору №07/2017 від 15.04.2017 у зв'язку із відмовою від виконання виконавцем - ТОВ «ДУКО-ТЕХНИК» умов Договору.
ТОВ «ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ» зазначало, що згідно із п.2 Додатку №1 до Договору від 15.04.2017 - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 175348,00 грн. сплачується по факту закінчення монтажних робіт. Договором не встановлено конкретного місця проведення пусконалагоджувальних і монтажних робіт. За таких обставин, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був виконати ці роботи у місці знаходження такого обладнання. Відповідач монтажні та пусконалагоджувальні роботи не виконав, а тому грошові кошти у повному розмірі 224589,07 грн. не були сплачені.
При цьому, в силу п.12.5 Договору, яким встановлено строк Договору до 31.12.2017 р., ТОВ «ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ» вважає, що Виконавець (відповідач), зобов'язаний був вжити усі заходи, щоб виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи до 31.12.2017 р. З огляду на викладене, на тепер у Замовника відпала потреба у обладнанні, яке вже більше року відповідач не змонтував у місці його знаходження, хоча воно йому було відомо, і не запропонував інших варіантів вирішення цього питання.
Окрім того, позивач за зустрічним позовом наголошував, що укладений між сторонами Договір №07/2017 від 15.04.2017 є змішаним договором, який поєднує у собі положення договору підряду та договору поставки у відповідних умовах щодо його виконання. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п. 1 та п.2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно із ч. 1 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі і невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Позивач за зустрічним позовом наголошував, що як Замовник уже повністю оплатив Виконавцю плату за виконану частину роботи. Розмір збитків відповідачем не заявлено та не підтверджено. Роботи у повному обсязі не виконані. А тому замовник за Договором має право відмовитись від договору підряду. Оскільки Відповідач допустив істотні відступи від умов договору в частині здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, то Замовник, в силу ч.2 ст.852 ЦК України, має право вимагати розірвання договору. За таких обставин, враховуючи той факт, що відповідач за зустрічним позовом сам відмовився від подальшого виконання Договору №07/2017 від 15.04.2017 в частині закінчення робіт шляхом виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт, позивач вимагає розірвання Договору.
У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ «Дуко-Техник» звертало увагу на те, що у відповіді на адвокатський запит від 06.05.2019 року за вих. № 27 зазначено, наступне: ТОВ «Дружбокраянське» було повідомлено ТОВ «Дуко-Техник» про готовність Товару до відвантаження у телефонному режимі, оскільки п. 2.1 ч. 2 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється силами та транспортом Замовника зі складу Виконавця, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар'янівка, 519,6 км автодороги Київ-Луганськ; стосовно проведення монтажу та пуско-налагоджувальних робіт повідомляємо, що монтаж та пуско-налагоджувальні роботи не проводилися, оскільки згідно п. 6.1. ч. 6 Договору поставки № 07/2017 від 15 квітня 2017 року Замовник зобов'язаний розвантажити Товар і встановити його на місці проведення монтажних робіт, виключаючи пошкодження; на час проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт забезпечити спеціалістів Виконавця проживанням та 3-х разовим харчуванням, після чого Виконавець зобов'язаний виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи; оскільки, Замовник не встановив Товар на місці проведення монтажу, а перепродав Товар ЕКОБІЛДШГ ЛТД (Грузія) в рамках укладеного Контракту № 01/09/2017 від 01 вересня 2017 року між ЕКОБІЛДШГ ЛТД (Грузія) та ТОВ «Дружбокраянське», у Виконавця не було можливості виконати монтаж та пуско-налагоджувальні роботи.
Таким чином, ТОВ «Дуко-Техник» твердження позивача (відповідача за первісним позовом) щодо відмови від виконання умов Договору у повному обсязі вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки у відповіді на адвокатський запит не має жодного слова про відмову від проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, ТОВ «Дуко-Техник» не відмовляється від проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт.
Також у листі відповідача за первісним позовом було зазначено, що згідно укладеного Контракту купівлі-продажу № 01/09/2017 від 01.09.2017 року ТОВ «Дружбокраянське» на адресу ЕКОБІЛДШГ ЛТД було поставлено Товар - обладнання та матеріали, тобто обладнання та матеріали, які були поставлені ТОВ «Дуко-Техник» до ТОВ «Дружбокраянське». Виходячи з викладеного, Товар, який був поставлений ТОВ «Дуко-Техник» до ТОВ «Дружбокраянське», було перепродано.
Враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружбокраянське» в зустрічному позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуко-Техник» про розірвання договору, а первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуко-Техник» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружбокраянське» про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.
05.08.2019 р. позивачем за первісним позовом було подано заяву (вх.18691) про відмову від позову в частині стягнення 118269,22 грн. пені, 44760,60 грн. інфляційних збитків та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Заяву про відмову від позову в частині вимог підписано адвокатом Мельник А.М., право на представництво позивача якої підтверджено наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги від 05.07.2019 р. та ордером (а.с.168-171). Надана до суду заява не суперечить вимогам діючого законодавства, тому суд приймає таку відмову та закриває провадження у справі в частині стягнення 118269,22 грн. пені та 44760,60 грн. інфляційних збитків.
Окрім того, судом встановлено, що 02.05.2019 р., після відкриття провадження у справі, відповідачем за первісним позовом було сплачено 37120,06 грн. заборгованості згідно платіжного доручення №101 від 02.05.2019 р. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог позивача за первісним позовом про стягнення 37120,06 грн. основної заборгованості за відсутністю предмету спору в цій частині.
Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам справи в межах розгляду первісного позову відносно стягнення суми основної заборгованості за Договором та зустрічного позову про розірвання Договору, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом із наданих учасниками справи документів, 15 квітня 2017 року між ТОВ «Дуко-Техник» та ТОВ «Дружбокраянське» було укладено Договір поставки № 07/2017, згідно умов якого Виконавець зобов'язаний передати, а Замовник прийняти та оплатити обладнання, згідно Додатків до Договору.
В пункті 3.1 Договору сторони визначили, що загальна вартість Договору складає суму вартості Додатків, які є невід'ємною частиною Договору.
Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено товар «Дефростационная камера DEFROST, выполненная по индивидуальному заказу DU738-456-18-7-37689» в кількості 1 шт. вартістю 876740,00 грн., що еквівалентно 29720,00 євро. Встановлено строк поставки Товару 4-6 тижнів з моменту передоплати. Умови оплати:
- 438370,00 грн. (еквівалент 14860,00 євро) - передоплата;
- 263022,00 грн. (еквівалент 8916,00 євро) - оплата по факту готовності до відвантаження;
- 175348,00 грн. (еквівалент 5944,00 євро) - оплата по факту завершення монтажних робіт.
Додатком №2 до Договору сторонами було погоджено товар «Рама для дефростера, выполненная по индивидуальному заказу 01/738-456-18-7-37689-1» в кількості 9 шт. вартістю 2124000,00 грн., що еквівалентно 7200,00 євро. Строк поставки Товару 4-6 тижнів з моменту передоплати. Умови оплати:
- 94400,00 грн. (еквівалент 3200,00 євро) - передоплата;
- 118000,00 грн. (еквівалент 4000,00 євро) - оплата по факту готовності до відвантаження.
З огляду на зміст підписаних сторонами Додатків до Договору вбачається, що за Додатком №1 було погоджено поставку товару вартістю 876740,00 грн., що еквівалентно 29720,00 євро, за Додатком №2 погоджено поставку товару вартістю 2124000,00 грн., що еквівалентно 7200,00 євро. В п. 2 вказаних Додатків сторонами визначено умови оплати вартості товару.
Таким чином, із укладених сторонами додатків до Договору, сума яких складає загальну вартість Договору, вбачається, що сторонами не було визначено вартість монтажних робіт, як зазначав відповідач за первісним позовом, а лише було встановлено поетапну оплату вартості товару. Окрема оплата монтажних робіт не була визначена і умовами Договору. Тому суд не може погодитися із твердженнями відповідача, що згідно із п.2 Додатку №1 до Договору від 15.04.2017 - вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 175348,00 грн. сплачується по факту закінчення монтажних робіт.
Також, суд не може погодитися із твердженням відповідача про те, що Додатковою угодою №2 від 05.10.2017 р. сторони закріпили, що вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 175348,00 грн. у розрахунку до курсу гривні до євро станом на 05.10.2017 складає 224589,07 грн. Оскільки зі змісту Додаткової угоди №2 вбачається, що сторони зафіксований курс євро на момент відвантаження товару 31,5392 грн. за 1 євро, та визначили, що сума платежа виконавцю складає 7120,95 євро х 31,5392 грн. = 224589,07 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 37431,51 грн.
Вартість саме поставленого Товару в розмірі 1138381,07 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №438 від 05.10.2017 р. (а.с. 24) та визнавалося відповідачем у листі №18 від 30.01.2019 р. (а.с. 21). Таким чином, з наданих до суду доказів достовірно вбачається та не спростовано учасниками справи, що позивачем за первісним позовом було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1138381,07 грн.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
31 травня 2017 року Відповідач перерахував передоплату за обладнання згідно Договору поставки № 07/2017 від 15.04.2017 року на розрахунковий рахунок Позивача в розмірі 532770,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 236 від 31.05.2017 року. 10 серпня 2017 року Відповідач перерахував оплату за обладнання згідно Договору на розрахунковий рахунок Позивача в розмірі 381022,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 338 від 10.08.2017 року.
Таким чином, відповідачем було сплачено 913792,00 грн. вартості поставленого товару.
02.05.2019 р., після відкриття провадження у справі, відповідачем за первісним позовом було сплачено 37120,06 грн. заборгованості згідно платіжного доручення №101 від 02.05.2019 р.
З огляду на викладене, несплачена частина заборгованості за поставлений Товар складає 187469,01 грн. (1138381,07 - 913792,00 - 37120,06). Що також відповідає закріпленій в Додатковій угоді №2 до Договору сумі платежу - 224589,07 грн., за виключенням сплачених відповідачем 37120,06 грн. після відкриття провадження у справі (224589,07 - 37120,06 = 187469,01 грн.).
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4.3 Договору умови і строки оплати здійснюються на умовах, зафіксованих в Додатках до Договору. Згідно п. 5.1 Договору строк поставки товару здійснюється на умовах, зафіксованих в Додатках до Договору. Датою поставки вважається дата передачі Товару Замовнику по товарній накладній.
З умов укладених сторонами Додатків до Договору вбачається, що сторонами було визначено етапи оплати вартості поставленого товару: передоплата, оплата по факту готовності до відвантаження та оплата по факту закінчення монтажних робіт. Сторонами було визначено саме етапи оплати вартості поставленого Товару, а не вартість етапів виконання робіт.
Надаючи оцінку доводам сторін по справі відносно невиконання виконавцем монтажних робіт, суд виходить з такого.
Згідно п.6.1 Договору Виконавець зобов'язаний був за 3 робочих дні до поставки повідомити Замовника про готовність Товару до відвантаження; передати товар з усім його приладдям і документами, що стосуються Товару і підлягають передачі разом з Товаром згідно діючого Законодавства України у тому числі й Керівництво по експлуатації обладнання, уповноваженому представнику Замовника, за наявності у нього довіреності на отримання такого Товару; виконати монтажні і пуско-налагоджувальні роботи. Замовник зобов'язаний був розгрузити Товар і встановити його на місці проведення монтажних робіт, виключаючи пошкодження; на час проведення монтажних і пуско-налагоджувальних робіт забезпечити спеціалістів Виконавця проживанням і 3-х разовим харчуванням.
Щодо тверджень ТОВ «Дружбокраянське» про те, що Виконавець порушив взяті на себе зобов'язання та прострочив поставку товару на 84 календарних дні, суд зазначає, що відповідальність за прострочення поставки товару встановлена сторонами в п. 9.1 Договору та є підставою для застосування штрафних санкцій, а не для розірвання договору. Також, суд не може визнати обґрунтованими посилання ТОВ «Дружбокраянське» на те, що Виконавцем не було здійснено повідомлення Замовника за 3 робочих дні до поставки Товару про готовність Товару до відвантаження. Враховуючи не встановлення умовами Договору форми такого повідомлення, воно могло бути здійснено будь-якими засобами та враховуючи той факт, що поставка товару відбулася, і відповідно до п. 2.1 така поставка здійснюється силами і транспортним засобом Замовника зі складу Виконавця, наявні підстави вважати, що Замовник був повідомлений про готовність Товару до відвантаженні зі складу Виконавця.
Враховуючи п.6.1 Договору, а також те, що сторонами в Договорі не було визначено місце проведення монтажних робіт, виконавець міг приступити до виконання монтажних робіт за наступних умов:
- замовником було розвантажено Товар і встановити його на місці проведення монтажних робіт, виключаючи пошкодження;
- замовником було повідомлено виконавця про місце проведення монтажних робіт;
- замовником на час проведення монтажних і пуско-налагоджувальних робіт було забезпечено спеціалістів Виконавця проживанням і 3-х разовим харчуванням.
Позивач за первісним позовом зазначав, що замовником не було виконано обов'язки, встановлені п.6.1 Договору, а товар було перепродано третій особі - ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія) в рамках Укладеного Контракту №01/09/2017 від 01 вересня 2017 року між ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія) та ТОВ «Дружбокраянське», що унеможливило виконання позивачем пуско-налагоджувальних робіт, від виконання яких він не відмовлявся.
Оскільки ТОВ «Дружбокраянське» не було надано до суду доказів, які б підтверджували, що відповідач створив передбачені Договором умови (п.6.1 Договору) для проведення позивачем пуско-налагоджувальних робіт та повідомив позивача про місце проведення пуско-налагоджувальних робіт, суд не вбачає підстав стверджувати, що не здійснення пуско-налагоджувальних робіт було з вини позивача. Навпаки, як вбачається із матеріалів справи та листування сторін перед зверненням до суду, відповідачем не ставилося питання про здійснення пуско-налагоджувальних робіт, а невиконання оплати за поставлений товар обґрунтовувалося з посиланням на невиконання зобов'язань ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія) за Контрактом №01/09/2017 від 01.09.2017 р., за яким Товар - обладнання та матеріали до промислової морозильної камери, були поставлені ЕКОБІЛДІНГ ЛТД (Грузія).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова Замовника від виконання зобов'язання не допускається, а унеможливлення виконання зобов'язання внаслідок дій/бездіяльності Замовника, суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України) і не може бути підставою для звільнення від обов'язку з оплати вартості отриманого товару.
Враховуючи викладене, наявність достовірних та достатніх доказів на підтвердження вартості здійсненої позивачем за первісним позовом поставки Товару на суму 1138381,07 грн., а також докази часткової оплати вказаної вартості, судом встановлено існування заборгованості ТОВ «Дружбокраянське» перед ТОВ «Дуко-Техник» в розмірі 187469,01 грн. (1138381,07 - 913792,00 - 37120,06).
Встановлені обставини спростовують доводи позивача за зустрічним позовом відносно ухилення ТОВ «Дуко-Техник» від виконання пуско-налагоджувальних робіт, виконання зобов'язання за укладеним сторонами Договором у повному обсязі та свідчать про безпідставність заявлених зустрічних позовних вимог.
З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ" не підлягають задоволенню.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки позивачем за первісним позовом не було надано доказів реального понесення судових витрат на правничу допомогу, такі витрати не підлягають стягненню з відповідача. Враховуючи відмову в задоволенні зустрічного позову - витрати на правову допомогу позивача за зустрічним позовом не підлягають покладенню на відповідача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 231, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі в частині вимог позивача за первісним позовом про стягнення 37120,06 грн. основної заборгованості.
Прийняти відмову позивача за первісним позовом від позовних вимог в частині стягнення 118269,22 грн. пені та 44760,60 грн. інфляційних збитків.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 118269,22 грн. пені та 44760,60 грн. інфляційних збитків.
Позовні вимоги ТОВ "ДУКО-ТЕХНИК" задовольнити в частині стягнення 187469,01 грн. заборгованості за Договором №07/2017 від 15.04.2017 р.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДРУЖБОКРАЯНСЬКЕ" (64401, Харківська обл., Зачепилівський район, село Кочетівка, ВУЛИЦЯ БУДІВЕЛЬНА, будинок 9, ідентифікаційний код особи 32464785) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДУКО-ТЕХНИК" (51261, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, сільрада Мар'янівська, 519,6 КМ АВТОДОРОГИ КИЇВ-ЛУГАНСЬК, ідентифікаційний код особи 31155219) 187469,01 грн. заборгованості за договором 07/2017 від 15.04.2017 р. та 2812,03 грн. судового збору.
В іншій частині первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "13" серпня 2019 р.
Суддя Л.С. Лаврова