ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2019Справа № 910/9934/19
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородземпроект» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б); відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії, -
25 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 12.07.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородземпроект» та ОСОБА_2 (відповідачі), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати п. 8 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВГОРОДЗЕМРЕСУРС» від 07.12.2017 року «Про визначення - ОСОБА_1 як фізичної особи, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ «НОВГОРОДЗЕМРЕСУРС» без довіреності у тому числі підписувати договори тощо (підписант)» - недійсним.
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВГОРОДЗЕМРЕСУРС» в особі засновника ОСОБА_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що ОСОБА_1 НЕ Є фізичною особою, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ «НОВГОРОДЗЕМРЕСУРС» без довіреності у тому числі підписувати договори тощо (підписант) - з 08.12.2017 року.
За приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У зв'язку з тим, що відповідач 2 - ОСОБА_2 є фізичною особою, 02.08.2019 господарським судом міста Києва було надіслано запити по справі № 910/9934/19 до Адресного бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України та до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.
09.08.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від Адресного бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист-відповідь, в якому Адресне бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України підтвердило дійсне місце проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Втім, всупереч вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1921,00 гривні.
За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672350 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.).
Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів (1 921 грн. 00 коп.) та зобов'язання вчинити певні дії (1921 грн. 00 коп.), тобто дві вимоги немайнового характеру.
За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 3 842 грн. 00 коп. відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Однак згідно із квитанцією про сплату судового збору № 66 від 09.07.2019 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921, 00 грн., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено законом.
Таким чином, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом доплати судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.
Отже, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи ї копії та додану до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказу направлення учасникам справи копії позовної заяви б/н від 12.07.2019 року та доданих до неї документів, до позовної заяви додано тільки фіскальні чеки, що позбавляє суд можливості достеменно встановити факт направлення останнім саме поданої до суду позовної заяви б/н від 12.07.2019 року з додатками, а не іншої копії позовної заяви, ніж поданої до суду.
Отже, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів відправлення учасникам справи копії позовної заяви б/н від 12.07.2019 року з додатками, а у суду відсутній обов'язок самостійно здійснювати таке надіслання задля дотримання засад господарського судочинства.
Отже, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу учасників справи надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.
Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Варто зазначити, що на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача-1, відповідача-2, а також третю особу без самостійних вимог на предмет спору: Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію. Однак, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яку зазначено у позові самим позивачем.
Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третіх осіб до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов'язки визначених ним у позові третіх осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1, 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву б/н від 12.07.2019 року ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородземпроект» та відповідача-2: ОСОБА_2 про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду надати:
- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання до господарського суду даної позовної заяви;
- належні докази направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме: докази надіслання учасникам справи копії саме позовної заяви б/н від 12.07.2019 року та усіх додатків до позовної заяви, із зазначенням вичерпного переліку вказаних документів;
- наведення повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 13 серпня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Данилова