ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2019Справа № 910/7261/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
справу за позовом Міністерства оборони України (пр.-т Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (вул. Кловський узвіз, буд. 7-а, м. Київ, 01021) про стягнення пені та штрафу за порушення умов договору у розмірі 198290,68 грн.,
Представники сторін:
від позивача: Ніколова Віта Миколаївна (довіреність № 220/514/Д від 03.12.2018);
від відповідача:Чорна Оксана Василівна (довіреність від 08.08.2019)
Позивач - Міністерство оборони України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 142990,00 грн. та штраф за порушення (невиконання) умов договору від 17.08.2018 № 286/2/18/76 у розмірі 55300,68 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 17.08.2018 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» укладено договір № 286/2/18/76 про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України). Строк постачання товару за договором визначено до 15.07.2018 загальною вартістю 790010,00 грн. Термін дії договору визначено до 31.12.2018. Всупереч умовам договору, відповідачем товар до 15.07.2018 не поставлено. За прострочення постачання товару понад 30 днів позивачем нараховано штраф у розмірі 55300,68 грн. та пеню у розмірі 142990,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 04.07.2019. Надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу надано строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем та відповідачем отримано 14.06.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27, 28).
01.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна», в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи (а.с. 37-41). Зі змісту вказаного відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що умова договору щодо строку поставки товару у термін, що минув (договір укладено 17.08.2018, дата поставки - 15.07.2018) є нікчемною, оскільки не дає змоги визначити строк поставки. Крім того, на момент укладення договору товар, передбачений договором був наявний на складі відповідача та був готовий до відвантаження, проте з незалежних від відповідача причин (не вчинення позивачем дій необхідних для здійснення поставки, зокрема встановлення конкретних термінів поставки) відповідач був позбавлений можливості виконати договірні зобов'язання. Зазначає, що 17.09.2018 Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою надано висновок № ЧК-612 від 17.09.2018 щодо унеможливлення виконання зобов'язання за договором про закупівлю товару за державні кошти № 286/2/18/76 від 17.08.2018, спричиненого істотною зміною обставин та документально підтвердженими об'єктивними обставинами, які сторони не могли передбачити. При цьому з вимогою поставити товар позивач до відповідача жодного разу не зверталось, що свідчить, на думку відповідача, про незацікавленість у виконанні умов договору саме позивачем.
01.07.2019 до Господарського суду міста Києва також надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 розгляд справи відкладено на 08.08.2019.
В судовому засіданні 08.08.2019 представник позивача Ніколова В.М. заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Чорна О.В. в судовому засіданні 08.08.2019 проти позову заперечувала, з підстав викладених у відзиві на позову заяву, долученого до матеріалів справи (а.с. 37-41).
Крім того, 11.07.2019 до суду надійшло клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява від імені позивача підписана представником Кривошея Д. , в якості підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності від 03.12.2018, засвідчену самим же Кривошея Д.
В той же час суд в судовому засіданні 08.08.2019 не здійснював розгляд вказаного клопотання та залишив клопотання без розгляду, оскільки питання щодо залишення позовної заяви без руху з'ясовуються судом на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 08.08.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
17.08.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (постачальник) укладено договір № 286/2/18/76 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов'язався у 2018 році поставити Міністерству оборони України частини універсальних машин (42950000-0) (Машина посудомийна на 500-700 тар/год купольного типу), а саме посудомийна машина купольного типу Oztiryakiler OBM 1080 MPDR у комплекті: фільтр для води DVA 16/LT - 1 шт., кран/душ для попереднього миття CANCAN MT02 - 1 шт., стіл з мийкою для попереднього очищення посуду - 1 шт., зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки.
Згідно п. 1.2. розділу І сторонами договору визначено, що ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, за якою товаром є машина посудомийна на 500-700 тар/год купольного типу), а саме посудомийна машина купольного типу Oztiryakiler OBM 1080 MPDR у комплекті: фільтр для води DVA 16/LT - 1 шт., кран/душ для попереднього миття CANCAN MT02 - 1 шт., стіл з мийкою для попереднього очищення посуду - 1 шт. у кількості 13 шт. за ціною 50641,6667 за 1 шт. загальною вартістю 790010,00 грн. з ПДВ строком поставки до 15.07.2018 включно.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. розділу V договору товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Термін постачання обладнання визначено у рознарядці замовника, яка є невід'ємною частиною договору. Місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору, згідно з розрахунком поставки та обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.
Згідно рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією (додаток 12.1.1. договору від 17.08.2018 № 286/2/1876) сторонами договору погоджено місця постачання товару (військові частини) та терміни такого постачання - до 15.07.2018 включно (а.с. 14).
17.08.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 17.08.2018 № 286/2/18/76 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України).
За умовами вказаної додаткової угоди сторонами погоджено, що ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, за якою товаром є машина посудомийна на 500-700 тар/год купольного типу), а саме посудомийна машина купольного типу Oztiryakiler OBM 1080 MPDR у комплекті: фільтр для води DVA 16/LT - 1 шт., кран/душ для попереднього миття CANCAN MT02 - 1 шт., стіл з мийкою для попереднього очищення посуду - 1 шт. у кількості 13 шт. за ціною 50641,65 за 1 шт. загальною вартістю 790009,74 грн. з ПДВ строком поставки до 15.07.2018 включно. Крім того, сторонами погоджено, що ціна договору становить 790009,74 грн., у тому числі без ПДВ - 658341,45 грн., ПДВ - 131668,29 грн. (за загальним фондом).
Відповідно до п.п. 2.1. розділу ІІ договору постачальник повинен поставити замовнику товар якість, маркування, тара та упаковка якого відповідає вимогам чинних стандартів ДСТУ EN 60204-1:2015, ДСТУ EN 60335-2-58:2015, ДСТУ EN 55014-1:2014, ДСТУ EN 55014-2:2015, ДСТУ EN 61000-3-2:2015, ДСТУ EN 61000-3-3:2014 і в установленому порядку буде підтверджена такими документами: інструкція з експлуатації та гарантійний талон, сканований гарантійний лист виробника та/або постачальника, що посвідчує якість та відповідність товару технічним та якісним вимогам замовника, декларація про відповідність технічним регламентам (для холодильного та технологічного обладнання).
Згідно із п.п. 6.3.1., 6.3.2., 6.3.5. п. 6.3. розділу VI договору постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені договором; забезпечити постачання товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору; письмово, не пізніше ніж за два робочі дні, повідомити одержувача замовника про дату надання товару для приймання.
У відповідності до п.п. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. розділу VI договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором; прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймання-постачання (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не здійснено поставку обумовленого договором товару у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2019 позивачем Міністерством оборони України на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (вул. Кловський узвіз, буд. 7-А, м. Київ, 01021) направлено претензію про сплату штрафу за укладеним договором у розмірі 198290,68 грн. (а.с. 15-16).
Відповідно до відповіді на претензію від 08.04.2019 відповідачем роз'яснено позивачу, що умова договору щодо строку поставки товару у термін, що минув, є недійсною, а також повідомлено, що позивач не звертався до відповідача щодо поставки товару у відповідності до ст. 530 ЦК України у зв'язку з чим в останнього на момент складення даної відповіді на претензію відсутні підстави для поставки товару. У вказаній відповіді відповідач також просив позивача встановити строк для поставки товару, який би відповідав приписам законодавства, підтвердити можливість прийняття товару та подальшої оплати.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення позивачем отримано вказану відповідь на претензію 10.04.2019 (а.с. 57).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між позивачем Міністерством оборони України (як замовником) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (як постачальником) 17.08.2018 укладено договір № 286/2/18/76 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) у відповідності до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України від 10.07.2018 № 75/270/7.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зі змісту укладеного 17.08.2018 спірного договору про поставку товарів вбачається, що між сторонами погоджено строк здійснення постачання товару до 15.07.2018 включно, тобто укладення договору здійснено сторонами пізніше обумовленого строку поставки, про що зазначено відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву, як на підставу нікчемності укладеного договору.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Частиною 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, до моменту проведення відповідної процедури закупівлі замовник позбавлений можливості придбання відповідного товару, а договір поставки з учасником - переможцем торгів укладається вже після проведення процедури закупівлі.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, позивач та відповідач під час укладення спірного договору про поставку у даному договорі обумовили істотні умови договору, а також обумовили строк здійснення поставки (до 15.07.2018 включно). Тобто, укладений договір про поставку є правочином, що спрямований на встановлення цивільних прав та обов'язків по поставці обумовленого товару за результатами проведеної процедури закупівлі. За вимогами законодавства договір за результатами процедури закупівлі укладається у відповідності до умов тендерної документації та тендерної пропозиції та відповідно не може суперечити останнім. Укладення сторонами договору про поставку 17.08.2018 не суперечить вимогам щодо строку укладення такого договору, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі». Обумовлений строк поставки в даному випадку слугує гарантійною підставою дотримання замовником та постачальником умов поставки за процедурою закупівлі враховуючи те, що сторони позбавлені можливості укладення договору до завершення процедури закупівлі. Правомірність слугує конститутивною ознакою правочину як юридичного факту у зв'язку з чим обумовлений сторонами строк виконання поставки, як умова спірного договору, не може вважатися нікчемною враховуючи свободу договору, умови укладення договорів за процедурою закупівлі.
Щодо тверджень відповідача про те, що на момент укладення договору про поставку товар, обумовлений договором, був у наявності відповідача на складі, а також те, що відвантаження не здійснено з причин, що не залежали від відповідача, суд доходить такого висновку.
Згідно довідки від 27.06.2019, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна», станом на дату укладення договору з Міністерством оборони України № 286/2/18/76 від 17.08.2018, підприємство мало на балансі товар, необхідний для постачання. Вказана довідка підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» ОСОБА_3 та містить відбиток печатки товариства.
В той же час вказана довідка слугує лише доказом наявності обумовленого сторонами товару на балансі відповідача. При цьому умовами п. 6.3.5. п. 6.3. розділу VI укладеного між сторонами договору обумовлено, що постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за два робочі дні, повідомити одержувача замовника про дату надання товару для приймання. Доказів здійснення такого повідомлення стороною відповідача надано не було у зв'язку з чим факт наявності товару на балансі не слугує підставою вважати, що товар був підготовлений для приймання замовником, а замовник в свою чергу повідомлений про таке приймання.
Крім того, наданий суду висновок щодо унеможливлення виконання зобов'язання за договором про закупівлю товару за державні кошти № 286/2/18/76 від 17.08.2018, спричиненого істотною зміною обставин та документально підтвердженими об'єктивними обставинами, які сторони не могли передбачити № ЧК-612 від 17.09.2018, складеного Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, не слугує підставою для звільнення сторін договору від виконання такого договору.
Також, наданий висновок був предметом дослідження в рамках справи № 910/17469/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» до Міністерства оборони України про розірвання договору та стягнення 39500,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі № 910/17469/18 залишено без змін та встановлено, що очікування учасника відкритих торгів стосовно проведення процедури закупівлі у стислі строки не може бути підставою для невиконання умов договору, при цьому підписуючи 17.08.2018 договір Товариство з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» мало оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору, у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вказані заперечення щодо заявлених позовних вимог не можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується невиконання відповідачем умов укладеного договору № 286/2/18/76 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України). Вказаний факт відповідачем у справі не спростовано.
У відповідності до п.п. 7.3.6. п. 7.3. розділу VII договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості недопоставленого товару.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частинами 2 і 4 статті 231 ГК передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК Українита статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 142990,00 грн. та штрафу у розмірі 55300,68 грн. є обґрунтованим. Наданий суду розрахунок суми пені та штрафу за порушення умов укладеного між сторонами договору відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим. Належних доказів щодо спростовування наданого суду розрахунку пені та штрафу за договором відповідачем надано не було.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 2974,37 грн. судових витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74-76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маресто Україна» (вул. Кловський узвіз, буд. 7-а, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 41189553) на користь Міністерства оборони України (пр.-т Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 142990 грн. 00 коп., штраф у розмірі 55300 грн. 68 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2974 грн. 37 коп., а всього 201265 (двісті одну тисячу двісті шістдесят п'ять) грн. 05 (п'ять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2019.
Суддя В.О.Демидов