ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2019Справа № 910/6824/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енерго-Монтаж»
до Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва»
про стягнення 500 356 грн.
Представники сторін:
від позивача: Малюк Є.Є., ордер серія МК № 128856;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енерго-Монтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» про стягнення 500 356 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання охоронних послуг № 3-ОР від 04.01.2018, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2019.
18.06.2019 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, про відсутність коштів на рахунках відповідача, відкритих в Управлінні державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва, в зв'язку з чим, підприємство не має змоги здійснити оплату робіт за Договором.
У судове засідання 24.06.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 22.07.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
08.07.2019 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 22.07.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами підготовчого засідання, призначеного на 22.07.2019, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2019.
У судове засідання 06.08.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 06.08.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
04 січня 2018 року між Комунальним підприємством «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енерго Монтаж» (далі - виконавець, позивач) укладено Договір про надання охоронних послуг № 3-ОР (далі - Договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника, шляхом застосування заходів охорони, визначених цим Договором, на об'єкті: Реконструкція амбулаторії лікарів сімейної медицини з прибудовою центру медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8, у Дарницькому районі м. Києва (далі - об'єкт).
Ціна цього Договору складає 370 356 грн., в тому числі ПДВ - 61 726 грн. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору щомісячна вартість послуг, які надаються відповідно до цього Договору становить 30 863 грн., в тому числі ПДВ 5 143,83 грн.
Згідно з п. 2.4 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом надання послуг після підписання актів приймання наданих послуг.
У відповідності до п 2.5 Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта приймання наданих послуг. Замовник зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю, чи надати письмові зауваження щодо обсягу та/або якості послуг.
Згідно з п. 2.6 Договору замовник здійснює оплату за надані виконавцем послуги по мірі наявності фінансування після підписання актів приймання наданих послуг. В разі відсутності фінансування замовника можлива відстрочка оплати за надані послуги, до моменту відновлення фінансування.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що замовник зобов'язаний забезпечувати у межах наданих повноважень наступні заходи, спрямовані на попередження правопорушень та крадіжок на об'єкті замовника шляхом: приймання під охорону вказаних у Додатку № 1 об'єкта; здійснення контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна, що на ньому зберігається; здійснення на об'єкті запровадженого замовником пропускного режиму, у тому числі не допускання проникнення на об'єкт сторонніх осіб; здійснення заходів оперативного реагування на безпосередні правопорушення проти майна замовника на об'єкті.
Згідно з п.3.2.7 та п. 3.2.8 Договору замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги виконавця та повідомляти виконавця про всі недоліки та порушення служби особовим складом охоронців для прийняття необхідних заходів.
Цей Договір набуває чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018. Якщо за два місяці до закінчення строку Договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний строк (п. 9.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору визначено об'єкт, який приймається під охорону, а саме Реконструкція амбулаторії лікарів сімейної медицини з прибудовою центру медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8, у Дарницькому районі м. Києва та визначено дату прийняття об'єкта під охорону - 01.01.2018.
Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено розрахунок вартості цілодобової охорони об'єкта на період з 04.01.2018 по 31.12.2018.
03.01.2019 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якого, керуючись п. 9.1 Договору в зв'язку з продовженням дії Договору на 2019 рік, сторони дійшли згоди пункти 2.1 та 2.2 викласти в новій редакції.
Згідно з п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.01.2019) ціна цього Договору складає 760 356 грн., в тому числі ПДВ - 126 726 грн.
У відповідності до п 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.01.2019) щомісячна вартість послуг, які надаються відповідно до цього Договору в 2019 році становить 32 500 грн., в тому числі ПДВ - 5 416,67 грн.
Також, сторонами викладено в новій редакції Додаток № 2 до Договору.
Як зазначає позивач, ним було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором, що підтверджується актами здачі надання послуг, однак відповідач за послуги з охорони за січень 2018 року - квітень 2019 року не розрахувався, в зв'язку з чим, станом на день складання позовної заяви, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 500 356 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до п. 2.2 Договору щомісячна вартість послуг, які надаються відповідно до цього Договору становить 30 863 грн., в тому числі ПДВ 5 143,83 грн.
У відповідності до п 2.5 Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта приймання наданих послуг. Замовник зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю, чи надати письмові зауваження щодо обсягу та/або якості послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято надані позивачем послуги у період з січня 2018 року по грудень 2018 року, що підтверджується підписаними без заперечень та зауважень Актами здачі-приймання наданих послуг № 2 від 31.01.2018 на суму 30 863 грн., № 5 від 28.02.2018 на суму 30 863 грн., № 8 від 31.03.2018 на суму 30 863 грн., № 11 від 30.04.2018 на суму 30 863 грн., № 15 від 31.05.2018 на суму 30 863 грн., № 17 від 30.06.2018 на суму 30 863 грн., № 21 від 31.07.2018 на суму 30 863 грн., № 27 від 31.08.2018 на суму 30 863 грн., № 30 від 30.09.2018 на суму 30 863 грн., № 36 від 31.10.2018 на суму 30 863 грн., № 42 від 30.11.2018 на суму 30 863 грн., № 47 від 31.12.2018 на суму 30 863 грн..
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, у період з січня 2018 року по грудень 2018 року позивачем надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 370 356 грн.
03.01.2019 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якого, сторони дійшли згоди продовжити дію Договору на 2019 рік.
У відповідності до п 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.01.2019) щомісячна вартість послуг, які надаються відповідно до цього Договору в 2019 році становить 32 500 грн., в тому числі ПДВ - 5 416,67 грн.
На підтвердження надання послуг у період з січня по квітень 2019 року включно, позивачем надано Акти здачі-приймання наданих послуг № 3 від 31.01.2019 на суму 32 500 грн., № 7 від 28.02.2019 на суму 32 500 грн., № 13 від 31.03.2019 на суму 32 500 грн. та № 17 від 30.04.2019 на суму 32 500 грн., які підписані лише з боку позивача із застереження про те, що замовник необґрунтовано відмовився від підписання означених актів.
Листом вих. № 45 від 02.05.2019, отриманим відповідачем за вх. № 11 від 08.05.2019, позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість до якої долучив Акти здачі-приймання наданих послуг № 3 від 31.01.2019 на суму 32 500 грн., № 7 від 28.02.2019 на суму 32 500 грн., № 13 від 31.03.2019 на суму 32 500 грн. та № 17 від 30.04.2019 на суму 32 500 грн.
Порядок приймання-передачі наданих послуг прямо не визначений у законодавстві. В такому випадку слід звернутись до аналогії закону за ст. 8 Цивільного кодексу України та застосувати до законодавчо неврегульованих відносин ті норми права, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що акт, підписаний однією стороною, є належним доказом виконання роботи, за умови, що судом не визнано мотиви відмови від підписання іншою стороною обґрунтованими.
При цьому, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідача адресованих позивачу про порушення умов Договору та надання послуг неналежної якості та у менших обсягах під час фактичного надання послуг для можливості позивача вжити відповідних заходів реагування, з яких би можливо було встановити конкретні випадки порушенням позивачем умов Договору.
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Таким чином, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання позивачем послуг неналежної якості та у менших об'ємах.
При цьому, згідно наявного в матеріалах справи Листа відповідача № 139 від 14.05.2019, відповідач просив продовжувати здійснювати охорону об'єкта та зазначив, що зобов'язується підписати Акти здачі-приймання наданих послуг № 3 від 31.01.2019 на суму 32 500 грн., № 7 від 28.02.2019 на суму 32 500 грн., № 13 від 31.03.2019 на суму 32 500 грн. та № 17 від 30.04.2019 на суму 32 500 грн. та погасити заборгованість, в тому числі по наданим Акта за період з 04.01.2018 по 31.12.2018.
Отже, суд приходить до висновку, що послуги є такими, що надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, а отже у період з січня 2019 року по квітень 2019 року позивачем надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 130 000 грн.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги з охорони у період січня 2018 року по квітень 2019 року включно на загальну суму 500 356 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов'язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно з п. 2.4 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом надання послуг після підписання актів приймання наданих послуг.
Згідно з п. 2.6 Договору замовник здійснює оплату за надані виконавцем послуги по мірі наявності фінансування після підписання актів приймання наданих послуг. В разі відсутності фінансування замовника можлива відстрочка оплати за надані послуги, до моменту відновлення фінансування.
Водночас, суд враховує, що встановлення пунктом 2.6 Договору залежності виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг від наявності надходження бюджетних коштів суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005).
Водночас, сторонами у Договорі узгоджено обов'язок з оплати отриманих послуг за Договором відповідачем, проте не узгоджено строків його виконання, а відтак у даному випадку підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Так, відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із Листами вих. №42 від 28.02.2019, який отриманий відповідачем 28.02.2019, вих. № 45 від 02.05.2019, який отриманий відповідачем 08.05.2019, у яких вимагав сплатити заборгованість.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 500 356 грн.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 500 356 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» (02096, м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 14; ідентифікаційний код: 31723240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енерго-монтаж» (01011, м. Київ, Печерський Узвіз, будинок 19; ідентифікаційний код: 39534853) заборгованість в розмірі 500 356 (п'ятсот тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 505 (сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 34 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.08.2019.
Суддя О.А. Грєхова