10 березня 2010 р. № 09-07/1696
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Ткаченко Н.Г,
суддів -Білошкап О.В.,
Катеринчук Л.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 8 вересня 2009 р. у справі № 09-07/1696 за позовом ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання договору застави недійсним, -
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 8 вересня 2009 р. на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України відмовлено у прийнятті позовної заяви ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання договору застави недійсним.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2009 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 8 вересня 2009 р. залишено без змін.
Ліквідатор ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 8 вересня 2009 р. та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, посилаючись на те, що постановою господарського суду Запорізької області від 19 грудня 2007 р. ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, а отже ОСОБА_4 не мала повноважень для укладення 12 лютого 2008р. договору застави.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання правочину недійсним.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги пред'явлені до фізичних осіб, а тому заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 цього ж кодексу господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи, що позов пред'явлено до фізичних осіб, які не можуть виступати в якості відповідачів у господарському процесі, суд першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відмову у прийнятті позовної заяви у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах України.
Заява про визнання договору недійсним може бути подана до господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника та підлягає розгляду в межах цієї справи.
За таких обставин, оскаржувана судові рішення відповідають нормам процесуального права, в зв'язку з чим підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 8 вересня 2009 р. у справі № 09-07/1696 залишити без змін.
Головуючий: Ткаченко Н.Г.
Судді:Білошкап О.В.
Катеринчук Л.Й.