10 березня 2010 р. № 27/122Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Ткаченко Н.Г,
суддів -Білошкап О.В.,
Катеринчук Л.Й.,
за участю представника Публічного АТ "Брокбізнесбанк" -Волощука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Краматорської філії АТ "Брокбізнесбанк" на постанову господарського суду Донецької області від 9 грудня 2009 р. у справі № 27/122б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамнафтогаз" про банкрутство, -
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 листопада 2009 р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Крамнафтогаз" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Донецької області від 9 грудня 2009 р. ТОВ "Крамнафтогаз" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Юрченко Н.О.
Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Краматорської філії АТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 9 грудня 2009 р. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника Публічного АТ "Брокбізнесбанк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постанова Господарського суду міста Києва від 9 грудня 2009 р. про визнання банкрутом ТОВ "Крамнафтогаз" в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мотивована тим, що кредиторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майнових активів боржника.
Однак колегія суддів вважає, що з такими висновками господарського суду Донецької області погодитись не можна, оскільки вони є передчасними та зробленими без врахування особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова суду вказаним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження в справі про банкрутство ТОВ "Крамнафтогаз" було порушене на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржникаё який ліквідується в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
За частиною 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Частиною 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Зі змісту ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.
Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
У заяві про банкрутство ТОВ "Крамнафтогаз" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 111 ЦК України проміжний ліквідаційний баланс може бути складений тільки після закінчення двохмісячного строку, встановленого для пред'явлення вимог кредиторами, який обраховується з дати поміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про прийняття рішення про припинення юридичної особи було поміщене в Бюлетені державної реєстрації 01.09.2009 р.
Проміжний ліквідаційний баланс складено на 26.10.2009 р., тобто до закінчення зазначеного строку.
Крім того, доданий до заяви проміжний ліквідаційний баланс не відповідає вимогам ст. 111 ЦК України, оскільки в ньому відсутні відомості про склад майна ТОВ " Крамнафтогаз", відсутній перелік пред'явлених кредиторами вимог та результати їх розгляду.
Вказані вимоги закону повинні бути виконані на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, а також перевірні та з'ясовані судом на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що господарським судом зроблено не було.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Тому суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повинен з'ясувати актив і пасив боржника.
Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суд на них уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Донецької області від 9 грудня 2009 р. прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи, що мають значення для її розгляду і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Краматорської філії АТ "Брокбізнесбанк" задовольнити.
Постанову господарського суду Донецької області від 9 грудня 2009 р. у справі № 27/122б скасувати.
Справу № 27/122б направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий: Ткаченко Н.Г.
Судді:Білошкап О.В.
Катеринчук Л.Й.