10 березня 2010 р. № 44/267пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиСТОВ "Правда"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.12.09
у справігосподарського суду Донецької області
за позовомПП "МІК-Груп"
до
3-ті особаСТОВ "Правда"
ТБ "Центральна Українська біржа"
прозобов'язання укласти догорів та визнання права власності,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Сабадаш А.В. -директор,
відповідача: не з'явились,
3-тох особи: не з'явились,
Рішенням від 11.09.2009 господарського суду Донецької області позов задоволено, зобов'язано укласти біржовий договір купівлі-продажу між продавцем -СТОВ "Правда" та покупцем приватним підприємством “МІК-ГРУП” в редакції договору від 22.07.2009, яка була надіслана СТОВ "Правда" 20.07.2009. Визнано право власності приватного підприємства "МІК-ГРУП" на майно, придбане під час прилюдних торгів 16.07.09 року.
Постановою від 01.12.09 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, СТОВ "Правда" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 17.06.09 щодо організації та проведення відкритих біржових торгів майна, що належить відповідачу на праві приватної власності, укладеного між СТОВ "Правда" та ТБ "Центральна Українська Біржа", остання взяла на себе зобов'язання надати послуги з організації та проведення відкритих торгів з продажу майна покупцеві, який запропонує найвищу ціну, із зобов'язанням відповідача оплачувати вказані послуги у розмірі семи відсотків продажної ціни майна та зобов'язанням укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна на підставі протоколів торгів з переможцем вказаних торгів.
Згідно п. 2.1.3 Договору підставою для укладення договору купівлі-продажу майна є протоколи прилюдних торгів.
В п.1.1. Договору визначена початкова загальна ціна нерухомого майна -81324,01 грн., яка відповідно до п. 2.3.2 договору визначається самим продавцем, тобто відповідачем на підставі наданих висновків про вартість вказаної нерухомості.
На виконання умов договору, ТБ “Центральна Українська Біржа” оприлюднено 01.07.2009 проведення відкритих торгів, а 16.07.2009 організовано та проведено торги, на яких здійснено продаж майна на користь позивача.
Загальна вартість проданого на торгах майна складає 106 100 грн., що перевищує початкову ціну продажу, визначену відповідачем більш ніж на 30%.
Порядок проведення Торгів підтверджений наданими суду протоколами прилюдних торгів №№ 1-24 від 16.07.2009р., за якими позивач переміг громадянина Жовніренка В.В. в праві придбати будівлі шляхом пропонування вищої ціни.
Судами з'ясовано, що позивач в повному обсязі вніс гарантійний внесок в розмірі 10000 грн. так само, як і решту суми в розмірі 96100 грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру від 16.07.2009р. та платіжним дорученням № 1 від 16.07.2009р.
Відповідач листом від 21.07.09 повідомив Біржу про відмову від укладення договору купівлі-продажу спірного майна.
Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій з посланням на ст.ст. 635, 655, 901 Цивільного кодексу, ст. 182, 185 Господарського кодексу України, дійшли висновку щодо протиправного ухилення відповідача від підписання біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна в редакції від 22.07.2009, чим порушено речові права позивача.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано усіх фактичних обставин справи.
Так, згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
При цьому поза увагою судів залишився той факт, що позивач не є стороною за цим договором, а враховуючи предмет договору (організація проведення біржових торгів), колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що договір від 17.06.2009 року, укладений між біржею та відповідачем, не можна вважати попереднім у розумінні ЦК та ГК України.
Крім того, ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При цьому судами не враховано, що вимога про визнання права власності на майно, визначене позивачем як предмет спірного договору, є передчасною, оскільки у позивача на момент пред'явлення позову були відсутні підстави для виникнення у нього права власності на спірне майно, з врахуванням відсутності укладеного договору або будь-яких інших підстав, з якими ЦК України та ГК України пов'язують набуття особою права власності.
З врахуванням вказаного, а також того, що згідно вимог ч. ІІ ст. 1117 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 11.09.09 господарського суду Донецької області та постанову від 01.12.09 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 44/267 пд скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського Донецької області.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П.