10 березня 2010 р. № 4/356
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиЗАТ "СК "Провідна"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2009
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомСПД ОСОБА_4
доЗАТ "СК "Провідна"
простягнення 101218 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_5 (дов. від 01.06.09),
відповідача: Богуш С.М. (дов. від 05.02.10),
Рішенням від 23.07.2009 господарського суду м. Києва позов задоволено, з ЗАТ "Страхова компанія "Провідна" на користь СПД ОСОБА_4 стягнуто 92620 грн. страхового відшкодування, 1906, 84 грн. річних, 10510, 86 грн. індексу інфляції, 10000 грн. адвокатських послуг, 1050, 18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 01.12.09 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення змінено, позов задоволено частково, з відповідача на користь СПД ОСОБА_4 стягнуто 90620 грн. страхового відшкодування, 1809, 92 грн. річних, 10240, 06 грн. інфляційних, 1026, 70 грн. державного мита, 115, 34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000 грн. адвокатських послуг. В іншій частині -в позові відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ "СК "Провідна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановленого господарським судом, який приймав рішення у даній справі, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0032785/0206/08 від 26.08.2008, укладеного між СПД ОСОБА_4 та ЗАТ "Страхова компанія "Провідна", остання взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхувальнику або вигодонабувачу виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором, Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 20601 від 20.10.20067 та чинним законодавством, а СПД ОСОБА_4 зобов'язався сплатити страхову премію у визначений договором строк та виконувати інші умови цього договору.
Відповідно до розд. 1 договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008 страховик за заявою страхувальника здійснює страхування наземного транспорту (автомобільного) протягом строку дії договору. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами (далі -ТЗ) та додатковим обладнанням. Застраховані ТЗ та додаткове обладнання, зазначені у додатку № 1 до цього договору. Застраховані ТЗ належать страхувальникові на праві приватної власності. Страхувальник призначив вигодонабувача - ОСОБА_4, АДРЕСА_1
Згідно додатку № 1 до вказаного договору предметом страхування є трактор колісний К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 р. випуску.
Загальна страхова сума за цим договором визначена у п. 3.4 договору і складає 100000 грн.
Згідно п.3.6 договору розмір франшизи за кожним застрахованим ТЗ та додатковим обладнанням зазначений в додатку №1.
В додатку № 1 до договору встановлено, що за ризиками, передбаченими у п.п.2.2.1-2.2.4 та п.2.2.5 договору, розмір франшизи становить 2 000,00 грн.
Судами з'ясовано, що 11.09.2008 під час оранки поля фермерського господарства “Акіра” в с. Бондурівка Чечельницького району, у результаті несправності паливної системи - пошкодження паливопроводу високого тиску, що призвело до витоку дизельного пального з подальшим займанням пального від вихлопного колектору, відбулося загорання застрахованого трактора К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, і його повне знищення вогнем.
Факт пожежі та причина пожежі (несправність паливної системи застрахованого трактора К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1) встановлені актом про пожежу від 12.09.2008, складеним комісією служби Державного пожежного нагляду Чечельницького району ГУ МНС України у Вінницькій області та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.09.2008.
Судами враховано, що п. 2.1 договору від 26.08.2008 страховий випадок визначено як подія, що виникла від настання одного або декількох страхових ризиків, у результаті якої нанесено прямі збитки майновим інтересам страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим ТЗ та/чи застрахованим додатковим обладнанням, і у зв'язку з якою виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування, а за п. 2.2.3 договору застрахованим ризиком, визначено зокрема, “пожежу, вибух, самозаймання, не пов'язані з протиправними діями третіх осіб (ризик „Пожежа”).
При цьому договором передбачено обов'язок страховика провести виплату страхового відшкодування впродовж 15 робочих днів після складання страхового акту, який в свою чергу має бути складений на протязі 10 робочих днів після отримання всіх необхідних документів.
Як встановлено судами, 16.09.2008 позивачем було подано відповідачу заяву № 0201/06/0138 про виплату страхового відшкодування та всі необхідні документи, у відповідь на яку відповідач листом № 17-05/10318 від 11.12.2008 відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.10.1.7 договору від 26.08.2008 (яким передбачено, що страховиком не відшкодовується збиток внаслідок поломки, відмови, виходу з ладу деталей, вузлів й агрегатів ТЗ під час його експлуатації), а тому пошкодження застрахованого трактору К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, під час його експлуатації (оранки поля) не вважається страховим випадком і підпадає під загальні виключення, що передбачені умовами договору страхування, а отже, відсутні підстави визнати даний випадок страховим та здійснити виплату страхового відшкодування.
При цьому судами попередніх інстанцій обгрунтовано не взято до уваги вказане вище посилання відповідача, на п. 10.1.7, оскільки на застрахованому тракторі під час його експлуатації сталася пожежа, не пов'язана з протиправними діями третіх осіб, а п.2.2.3 договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008 така подія прямо визначена як застрахований ризик, після настання якого згідно п.2.1 виник страховий випадок.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно у цьому зв'язку враховано положення ч.2 ст.8, п.3 ст.20 Закону України "Про страхування", п.п. 8.4.1-8.4.2, 9.1 договору страхування № 06/0032785,0206/08 від 26.08.2008, встановлений судами факт знищення вогнем застрахованого трактору К-700 та не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо виплати суми страхового відшкодування, ст.526 ЦК України, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.
При цьому п. 9.10 договору страхування встановлено, що у випадку конструктивної загибелі застрахованого ТЗ розмір страхового відшкодування (за домовленістю страхувальника та страховика) складає величину, що розраховується шляхом вирахування із страхової суми зносу застрахованого ТЗ (з врахуванням 15% зносу ТЗ за 1 календарний рік за період дії цього договору відповідно до фактичного строку дії цього договору), загальної суми страхових відшкодувань, що були проведені раніше, франшизи, вартості залишків пошкодженого застрахованого ТЗ. Залишки пошкодженого застрахованого ТЗ страхувальник залишає у себе.
Відповідно до п.3.4 договору та додатку №1 до нього, страхова сума становить 100000 грн., розмір франшизи за ризиком, передбаченим у п.2.2.3 договору, становить 2000 грн.
Судом апеляційної інстанції обгрунтовано враховано, що після складання та оформлення відповідних документів у страховій компанії та в службі державного пожежного нагляду, залишки трактора позивачем були здані у вигляді металобрухту в кількості 8 200 кг, за що йому було виплачено 7380 грн., що підтверджується актом про приймання побутового металобрухту № 436 від 21.09.2009, у зв'язку з чим апеляційним судом обгрунтовано змінено рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми страхового відшкодування, яка повинна складати 90620 грн. (100000 грн. -2 000 грн. (франшиза) -7380 грн. (вартість металобрухту) = 90620 грн.).
З огляду на приписи ст.610, 625, 992 ЦК України, п. 12.4 договору, 49 ГПК України судом апеляційної інстанції правомірно стягнуто з відповідача окрім суми основного боргу інфляційні річні, а також адвокатські послуги.
З огляду на викладене судове рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду звертає увагу суду апеляційної інстанції на помилку в п. 2 резолютивної частини постанови, в якому зазначено, що позивачем у даній справі є ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", в той час як позивач у справі -СПД ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 01.12.09 Київського апеляційного господарського суду у справі № 4/356 залишити без змін.
Зобов'язати Київський апеляційний господарський суд виправити описку в п. 2 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду, правильно вказавши позивача у даній справі.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П.