Справа № 2-2242/09
19 червня 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,
У квітні 2009 року Національна академія оборони України звернулася в суд з позовом до відповідачів про виселення їх з кімнати АДРЕСА_1, корпус 70 військового містечка 63 без надання іншого жилого приміщення.
Свої вимоги мотивує тим, що наказом начальника академії № 184 від 02 вересня 1996 року ОСОБА_1 був зарахований слухачем академії Збройних Сил України.
У зв'язку з цим та відповідно до п.3 наказу Міністра оборони України «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України» № 20 від 03 лютого 1995 року на час навчання ОСОБА_1 у складі сім'ї з трьох осіб була надана кімната АДРЕСА_1, яку відповідно до Положення, а в подальшому п. 3.8 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року, повинен був після закінчення навчання у двомісячний термін звільнити.
Наказом начальника академії № 133 від 01 липня 1998 року ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу академії. Проте у встановлений термін ОСОБА_1 з членами сім'ї добровільно не звільнили надану на час навчання жилу площу та продовжують проживати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов.
Враховуючи, що правових підстав для проживання в гуртожитку академії після закінчення навчання ОСОБА_1 та члени його сім'ї не мають, займане жиле приміщення добровільно не звільняють, просив виселити їх без надання іншого жилого приміщення.
Відповідачі проти позову заперечують. Пояснили суду, що дане приміщення не є гуртожитком, поселились вони не самовільно, а в зв'язку з зарахуванням ОСОБА_1 слухачем академії Збройних Сил України. Ордери на вселення не видавалися, оскільки слухачі заселялися всі разом. Після закінчення навчання ОСОБА_1 вони продовжували проживати в гуртожитку, вносили плату за комунальні послуги, їм дозволено було встановити телефон. У 2001 році їм надали додаткову кімнату.
Крім того, заявили клопотання про застосування позовної давності, оскільки вони проживають у спірному приміщення 13 років і вимоги про їх виселення раніше академією не заявлялись. Вважають, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з вимогою про їх виселення.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено і не оспорюється представником відповідача, що спірна кімнату була надана ОСОБА_1 на період його навчання на підставі Наказу начальника академії № 184 від 02 вересня 1996 року про зарахування його слухачем академії Збройних Сил України.
Наказом начальника академії № 133 від 01 липня 1998 року ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу академії* проте продовжує проживати в зазначеній кімнаті зі своєю сім'єю-відповідачами по справі, сплачує компенсаційні витрати на утримання житлового фонду.
Відповідно до довідки Національної академії оборони України від 07 жовтня 2008 року військове містечко № 63 будівля № 70 знаходиться на балансі академії та обліковується в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні як гуртожиток (а.с. 6).
Заперечуючи проти позову, відповідачі посилаються на те, що зазначена будівля не має статусу гуртожитку, а їх проживання в кімнаті № 110 відбувалося з відома керівництва академії.
Такі доводи відповідачів не є підставою для відмови в задоволені позову з огляду на наступне.
Відповідачі не надали суду доказів щодо законності їх проживання в гуртожитку після закінчення ОСОБА_1 навчання в академії та відрахування його зі списків особового складу академії. Зазначена кімната не надавалася відповідачам, як гуртожиток в зв'язку з трудовими відносинами їх з позивачем, ні як жиле приміщення на підставі ордеру, як те передбачено ст. 58 ЖК України.
Тобто встановлено, що після виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу академії, надане йому жиле приміщення на період його навчання підлягало звільненню.
Зі згоди керівництва академії, відповідачі дійсно проживали в спірній кімнаті фактично в якості тимчасових жильців.
Тимчасові жильці, відповідно до частини першої статті 99 ЖК України, самостійного права на займане приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
У разі відмови тимчасових жильців звільнити займане приміщення вони підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення (частина третя статті 98 ЖК України).
Оскільки відповідачі є тимчасовими жильцями, то строк позовної давності не може бути застосований до таких правовідносин, як і не має правового значення, який статус має будинок.
Головним є те, що відповідачі не надали суду доказів на підтвердження їх права на зайняття зазначеної кімнати. Таким доказом може бути рішення про надання жилої площі, на підставі якого видається ордер на право зайняття спірної кімнати.
Проаналізувавши надані докази та правовідносини сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог стягненню з відповідачів на користь позивача, згідно ст. 88 ЦПК України підлягають і судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 08 гривень 50 копійок та 07 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись статтями 52, 53, 98, 99, 128, 129, 132 ЖК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов Національної академії оборони України задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, корпус 70 військового містечка 63 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії оборони України 02 гривні 83 копійки судового збору та 02 гривні 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної академії оборони України 02 гривні 83 копійки судового збору та 02 гривні 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Національної академії оборони України 02 гривні 83 копійки судового збору та 02 гривні 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.