Справа № 2-613/09
(заочне)
15 червня 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
08 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 09 серпня 2008 року о 18 годині 40 хвилин по Чоколівському бульвару в місті.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є вона, під керуванням її сина ОСОБА_3; автомобіля марки «Фольсваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який був припаркований.
Зіткнення транспортних засобів сталося в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що підтверджується чинною постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року.
У результаті зіткнення був пошкоджений її автомобіль марки «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
На відшкодування майнової шкоди просить стягнути з відповідача 73264 гривні 80 копійок, посилаючись на рахунок-фактуру № СФ-00000233 від 14 листопада 2008 року, 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати у справі.
Зазначає, що її автомобіль пошкоджений, вона та члени її сім'ї тривалий час позбавлені можливості використовувати його за призначенням, під час ДТП у машині перебувала її вагітна невістка. Все це призводить до моральних страждань. Відповідач їх додає тим, що будь-яких дій спрямованих на відшкодування завданої шкоди не вчиняє.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач в судове засідання 15 червня 2009 року не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 113).
Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 09 серпня 2008 року о 18 годині 40 хвилин по Чоколівському бульвару в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, під керуванням її сина ОСОБА_3; автомобіля марки «Фольсваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який був припаркований. Автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зазначене підтверджується наданою суду копією постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року (а.с. 14-15).
З цієї постанови та дослідженої у судовому засіданні адміністративної справи № 3-20520/08, копія якої міститься в матеріалах цивільної справи (а.с. 68-110), вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди була встановлена, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2009 року (а.с. 111-112) зазначену постанову залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
На підтвердження своїх доказів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду рахунок-фактуру № СФ-00000233 від 14 листопада 2008 року, в якому наведено перелік та вартість робіт і матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля позивача на загальну суму 73264 гривні 80 копійок (а.с. 16-17).
У судовому засіданні 17 лютого 2009 року відповідач не погодився з такою сумою, вважав розмір майнової шкоди завищеними. Суд за його клопотанням призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2, проте останній не вніс грошові кошти за проведення експертизи та навіть не цікавився цим питанням.
З листа ТОВ «Центр правової допомоги «Правозахист» № 777 від 27 квітня 2009 року вбачається, що станом на 24 квітня 2009 року оплата за проведення експертизи на рахунок Товариства не надійшла. На підставі абзацу 8 п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, у зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи, матеріали цивільної справи повернуті без виконання (а.с. 65).
На спростування вартості заподіяної шкоди відповідач не надав суду жодного доказу.
За таких обставин, суд вважає за можливе в основу рішення покласти наданий суду позивачем рахунок-фактуру № СФ-00000233 від 14 листопада 2008 року (а.с. 16-17).
Проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про необхідність стягнення на його користь з відповідача 73264 гривень 80 копійок знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Суд вважає, що також знайшли своє підтвердження і доводи позивача про відшкодування їй моральної шкоДи, як власнику пошкодженого майна відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України. При цьому суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено її майно, майнову шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував, що поглиблює страждання позивача.
Разом з тим, при визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує конкретні обставин справи, принцип розумності та вважає за можливе позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати в розмірі 733 гривні судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись статтями 23, 1167, 1187 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 73264 гривні 80 копійок, на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, судовий збір в розмірі 733 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 77027 гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 08 гривень 15 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.