Справа № 2- а-2161
2009 рік
22 червня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
при секретарі - Волковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача про його пенсійному забезпеченню та зобов'язати його здійснити перерахунок його пенсії за вислугу років та провести виплати його пенсії за період з 01.01.2008 до 31.12.2008 року, та 3.01.01.2009 року до дня ухвалення рішення в повному обсязі без будь-яких обмежень.
Посилається в позові на те, що проходив службу в Збройних Силах понад 33 роки, має військове звання полковника юстиції у відставці, учасник бойових дій в Афганістані. На момент звільнення займав посаду голови військового суду об»єднання, має особливі заслуги.
Наказом МОУ Країни в 1991 році він звільнений з військової служби за вислугою років.
Відповідно до ст. 43 Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з внесеними змінами, передбачає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, які мають право на пенсію за цим законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим/спеціальним/званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення/надбавки, доплати, підвищення та премії/ в, розмірах встановлених законодавством.
На протязі 2008 року та 2009 року відповідачем нараховується йому пенсія, яка становить 90% грошового забезпечення, в розмірі 6 698 гр., а з врахуванням надбавок до пенсії, в т.ч. за участь у бойових діях, за особливі заслуги, загальний розмір пенсії складає 7 032гр.07 коп.
Йому ж на протязі цього період часу виплачується пенсія в розмірі 5 976 гр., тобто щомісяця йому не оплачується по 1 156 гр.
Це стало наслідком прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік, відповідно до якого розмір пенсій відповідно до цього Закону був обмежений 12 мінімальними пенсіями.
Також зазначає, що рішенням Конституційного Суду України /справа щодо предмета та змісту закону «Про Державний бюджет України»/ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата * України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 10-рп/2007 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) норми вказаних вище положень Закону.
Таким же чином вирішив вказане питання Конституційний Суд України в своєму рішенні №6 РП-2007 від 09.07.2007 року. Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи сповіщався належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив, а тому суд вважає за можливе, відповідно до вимог ч.4 ст. 128 КАС України, розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач був звільнений з військової служби за вислугою років у 1991 році.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення, і виплачується йому, починаючи з 01.01.2008 року в розмірі 5 976 гр.
Відповідно до ст. 43 вищевказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає в залежності від чого визначається грошове забезпечення військовослужбовців.
Ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" також чітко не передбачила складових грошового забезпечення, а тільки визначила, що при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 /справа щодо предмета та змісту закону «Про Державний бюджет України»/ визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/, окремі положення статті 65 розділу І, пунктів 51, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо обмеження розміру пенсій до виплати в розмірі 12 мінімальних розмірів пенсії за віком.
Крім того, в рішенні зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким же чином Конституційний Суд України вирішив дане питання і в своєму рішенні №6 РП-2007 від 09.07.2007 року.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ст. 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання/зміст прав і свобод людини-це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб»єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Суд вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, не може бути підставою для звуження прав позивача.
Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони: 1/ на підставі, у межах повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України; 2/ з використанням повноваження з метою, якою це повноваження надано; 3/ обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/; 4/безсторонньо/неупереджено/; 5/ добросовісно; 6/ розсудливо; 7/з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів в обгрунтування правомірності дій щодо позивача, а тому вважає його вимоги обгрунтованими в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2008 року та зобов'язання виплачувати йому пенсію в повному обсязі відповідно до вимог закону.
Виходячи з того, що пенсія позивачу виплачувалася з обмеженнями, встановленими Законом України «Про Державний бюджет України», а не з ініціативи самого відповідача, суд вважає, що ці дії не є протиправною бездіяльністю відповідача, а виконання ним вимог закону, а тому не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.
Керуючись ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Рішеннями Конституційного Суду України від 22.08.2005 року та 11.10.2005 року, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року та виплачувати її в повному обсязі відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без будь-яких обмежень.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.