копія
справа № 2-а-5547/09/0470
22 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
при секретарі Попович Н.М.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідача Міщенко П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дніпропетровської обласної громадської організації «Народний Правозахисник» в інтересах ОСОБА_2
до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради
третя особа: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського державного управління юстиції
про визнання незаконними дії,-
Дніпропетровська обласна громадська організація «Народний Правозахисник» в інтересах ОСОБА_2 звернулась із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради; третя особа: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського державного управління юстиції з позовними вимогами про визнання незаконними дії.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 09.04.2008 року було визнано договір купівлі - продажу (домашню угоду) домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 12 жовтня 1977 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_8 з другого боку - дійсним; визнано за ОСОБА_9 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; визнано договір купівлі - продажу (домашню угоду) домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 23 січня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 - дійсним та визнано право власності за ОСОБА_2 на зазначене домоволодіння. Позивач звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради для реєстрації права власності, проте 09.04.08 року Відповідач прийняв рішення про відмову Позивачу в реєстрації права власності на зазначене домоволодіння. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в реєстрації права власності незаконними та просить зобов'язати відповідача зареєструвати за ним право власності на підставі рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 09.04.2008 року винесено законно, підстави для реєстрації права власності за ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року на домоволодіння АДРЕСА_1 в інвентаризаційній справі відсутні. Також зазначає, що подані документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства України. Згідно даних інвентарної справи відчуження нерухомого майна відбулося отримання витягів з Реєстру прав власності та не має ознак домашньої угоди. Нерухоме майно зареєстровано за гр.. ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про права на спадщину, лише ОСОБА_10 мала право на відчуження даного об'єкту нерухомості. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи 04.04.2008 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було визнано договір купівлі - продажу (домашню угоду) домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 12 жовтня 1977 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_8 з другого боку - дійсним; визнано за ОСОБА_9 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; визнано договір купівлі - продажу (домашню угоду) домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 23 січня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 - дійсним та визнано право власності за ОСОБА_2 на зазначене домоволодіння без додаткових актів вводу в експлуатацію.
ОСОБА_2 звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради з заявою про реєстрацію домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року без додаткових актів вводу в експлуатацію на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року.
16.07.08 року відповідач листом повідомив про відмову позивачу в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року.
В обґрунтування відмови у вищезазначеному листі відповідач зазначив, що подані документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства України. Згідно даних інвентарної справи відчуження нерухомого майна відбулося отримання витягів з Реєстру прав власності та не має ознак домашньої угоди. Нерухоме майно зареєстровано за гр.. ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про права на спадщину, лише ОСОБА_10 мала право на відчуження даного об'єкту нерухомості .
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрація об'єктів нерухомості здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Статті 2 та 4 Закону України" Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлюють, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
Стаття 24 зазначеного Закону містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у державній реєстрації права, а саме: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Пункт 3.5. Положення зазначає, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.
Згідно п.1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно.Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Тобто обов ' язком реєстратора є реєстрація або обгрунтована відмова в державній реєстрації нерухомого майна.
В судовому засіданні встановлено, що за наслідками звернення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 відповідач 16.07.08 року відповів листом, в якому фактично повідомив про відмову позивачу в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 09.04.2008 року.
Тому суд вважає, що при недотриманні форми прийнятого рішення про відмову лист від 16.07.08 року Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради є рішенням про відмову в реєстрації нерухомого майна.
Також в судовому засіданні встановлено, що у 1985 році проведено розподіл земельної ділянки, з якої виділено частку земельної ділянки з будинком, який відповідно до плану з інвентаризаційної справи позначений літерою Г-1. та змінено адресу на АДРЕСА_1, відповідно до схеми з інвентаризаційної справи, розташовані споруди позначені літерами А-1 , літ. Б та В (уборна та сарай)
Домоволодіння АДРЕСА_1, за вимогами Цивільного Кодексу України визначається нерухомим майном, а тому право власності на нього підлягає обов'язковій державній реєстрації .
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі на підставі рішення суду.
Також , в ідповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі на підставі рішення суду.
Враховуючи ч.1 ст.2 КАС України, згідно з якою завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради виконати замовлення щодо держаної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради зареєструвати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (споруди за літерами А-1 , літ. Б та В (уборна та сарай)) за ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.03.2010 року.
Суддя О.В.Єфанова
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Єфанова