11 березня 2010 р. № 33/27-09-947
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Приватного підприємства "Южспецмеханізація"
на рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2009р.
у справі №33/27-09-947 господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Всеукраїнський Акціонерний Банк"
до Приватного підприємства "Южспецмеханізація"
про стягнення 140 371,36грн.
Приватне підприємство "Южспецмеханізація" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2009р., яке прийняте у справі №33/27-09-947.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.
Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України. При цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об'єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2009р., яке оскаржується в касаційному порядку, задоволено позов ВАТ "ВіЕйБі Банк" та постановлено стягнути на його користь з ПП "Южспецмеханізація" 140371,36грн. основної заборгованості.
У поданій касаційній скарзі, ПП "Южспецмеханізація" просить прийняте у справі рішення скасувати, а у задоволенні вимог первісного позову відмовити; зустрічний позов задовольнити.
Як вбачається з матеріалів справи, зустрічний позов не прийнято до розгляду судом і його вимоги не розглядались; рішення у справі прийнято лише щодо вимог первісного позову і оскаржується відповідачем у повному обсязі.
Таким чином, касаційна скарга підлягала оплаті державним митом у розмірі 701,86грн. (140 371,36/100*1/100*50).
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додано квитанцію №3711.164.1 від 28.01.2010р., відповідно до якої до державного бюджету перераховане державне мито у сумі 85грн., тобто менше ніж встановлено. Доказів доплати державного мита скаржником не надано.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Южспецмеханізація" на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.07.2009р. у справі №33/27-09-947 та додані до неї документи повернути.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М,Васищак
Суддя В.М.Палій