11 березня 2010 р. № 20-8/212-7/046-3/225
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1
на рішення господарського суду м. Севастополя від 16.07.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2009р.
у справі №20-8/212-7/046-3/225
господарського суду м. Севастополя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Янтар"
до суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1
про стягнення 49 963,27грн.
та за
зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Янтар"
про стягнення 45 681,82грн.
суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 вдруге звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду м. Севастополя від 16.07.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2009р., прийняті у справі №20-8/212-7/046-3/225. Одночасно скаржницею подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга - поверненню скаржниці з таких підстав.
Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання судовим актом законної сили.
Постанова апеляційного господарського суду, в силу ст.105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття.
Оспорювана скаржницею постанова Севастопольського апеляційного господарського суду набрала законної сили 14.10.2009р., отже, останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, -16.11.2009р. (14.11 та 15.11.2009р. -неробочі дні).
Касаційна скарга, яка надійшла вдруге, подана скаржницею з порушенням встановленого вказаною нормою строку -здана до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду лише 15.01.2010р.
Згідно ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржниця вказує на те, що відповідний строк пропущено у зв'язку з усуненням недоліків, визначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 11.12.2009р.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, первісно подана СПД ОСОБА_1 касаційна скарга повернута відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 11.12.2009р. на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України. При цьому, касаційною інстанцією встановлено, що скаржницею не додано до касаційної скарги доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Разом з тим: вимоги щодо додання до касаційної скарги доказів сплати державного мита визначені ч.4 ст.111 ГПК України; ч.1 ст.46 ГПК України встановлено, що державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України; розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Вимоги вищевказаних норм права мали бути відомі скаржниці ще під час первісного звернення з касаційною скаргою та дотримані нею.
Таким чином, порушення встановленого строку відбулось внаслідок не дотримання скаржницею визначених норм права. При цьому, подання касаційної скарги з порушенням встановлених вимог не перериває перебігу процесуального строку.
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку, оскільки причини його пропущення не є поважними.
Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
Державне мито у загальній сумі 434,20грн. перераховане відповідно до платіжного доручення №157 від 11.11.2009р. та сплачене згідно з квитанцією №КП338/1 від 13.01.2010р. підлягає поверненню з державного бюджету на підставі п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. “Про державне мито”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 53, 86, п.5 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
1. У задоволенні клопотання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта у касаційному порядку, відмовити.
2. Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду м. Севастополя від 16.07.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2009р. у справі №20-8/212-7/046-3/225 та додані до неї документи повернути.
3. Видати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 довідку на повернення з державного бюджету державного мита у загальній сумі 434,20грн., перерахованого відповідно до платіжного доручення №157 від 11.11.2009р. та сплачене згідно з квитанцією №КП338/1 від 13.01.2010р.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М. Васищак
Суддя В.М.Палій