Постанова від 10.02.2010 по справі 18/056-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 р. № 18/056-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Н. Дунаєвської,

І. Воліка (доповідача), Н. Капацин,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги1) ОСОБА_4,

2) ОСОБА_5,

на постанову від 18.06.2009

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 18/056-09

за позовомОСОБА_6

до1) ОСОБА_4,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд-

індустрія",

третя особа ОСОБА_5

провизнання недійсним правочину, визнання права на частку у статутному капіталі та зобов'язання вчинити дії

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_7 (дов. від 13.10.2009 № 2950);

відповідача -1ОСОБА_4 - НОМЕР_1;

відповідача -2ОСОБА_5 -керівник, дов. ЄДР від 09.02.2010;

ОСОБА_8 -ліквідатор;

третьої особиОСОБА_5 -НОМЕР_2;

Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.02.2010, у зв'язку з знаходженням судді Мележик Н.І. на лікарняному, розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий -Дунаєвська Н.Г., судді: Волік І.М. (доповідач), Капацин Н.В.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач - ОСОБА_6 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_4 (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія" (надалі -ТОВ "Агропромбудіндустрія", відповідач-2), третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність відкликання відповідачем-1 заяви про відступлення своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Агропромбудіндустрія", тому просить визнати недійсним відповідний правочин, а саме заяву ОСОБА_4, яка за своєю правовою природою є одностороннім правочином. Крім цього, позивач просить визнати за ним право власності на відповідну частку у статутному капіталі відповідача-2, яку він придбав у відповідача-1 та зобов'язати відповідача-2 зареєструвати відповідні зміни до Статуту ТОВ "Агропромбудіндустрія" у встановленому чинним законодавством порядку.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 у справі № 18/056-09 (суддя Кошик А.Ю.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановлено визнати недійсним правочин, а саме заяву ОСОБА_4 від 08.06.2006 (реєстровий № 1602) щодо скасування заяви від 05.08.2005 (реєстровий № 2159) про вихід зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" та відчуження часток у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_6

Визнано за ОСОБА_6 право на частку у статутному капіталі товариства, що була відчужена ОСОБА_4 за заявою від 05.08.2005 в розмірі 5,36 грн., що становить 13,5% статутного капіталу ТОВ "Агропромбудіндустрія".

Зобов'язано ТОВ "Агропромбудіндустрія" звернутись у встановленому чинним законодавством України порядку до державного реєстратора Києво-Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації для проведення державної реєстрації змін до статуту товариства в частині складу учасників та їх часток, а саме: зареєструвати ОСОБА_6 учасником ТОВ "Агропромбудіндустрія" з часткою в розмірі 5,36 грн., що становить 13,5% статутного капіталу товариства.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 (колегія суддів: головуючий -Ткаченко Б.О., судді -Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 у справі № 18/056-09 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 -ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Також, з касаційною скаргою звернувся ОСОБА_5, в якій він просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю -доповідача, представників сторін, третьої особи та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно статуту ТОВ "Агропромбудіндустрія" (в редакції від 20.07.2005), ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є учасниками товариства з частками в статутному капіталі 23,24%, 12,81% та 14,33% відповідно.

При цьому, 13.04.2005 ОСОБА_4 складено розписку, в якій він зазначив, що отримав від ОСОБА_6 157 800,00 грн. в рахунок передачі останньому частки ТОВ "Агропромбудіндустрія" в кількості 1072 за ціною 60 дол. США за одну частку.

05.08.2005 ОСОБА_4 загальним зборам ТОВ "Агропромбудіндустрія" подано нотаріально посвідчену заяву, в якій він просив вивести його зі складу учасників товариства з відчуженням належних йому часток на користь ОСОБА_5 в розмірі 3,84 грн. та ОСОБА_6 в розмірі 5,36 грн.

08.06.2006 ОСОБА_4 загальним зборам ТОВ "Агропромбудіндустрія" подано нотаріально посвідчену заяву, в якій він просив вважати недійсною його заяву від 05.08.2005.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням наведених обставин та норм права, суди попередніх інстанцій зазначили, що розписка щодо передачі частки у статутному фонді (капіталі) товариства є правочином, на підставі якого у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникли прав та обов'язків щодо відчуженої частки. При цьому заява ОСОБА_4 від 08.06.2006 в якій він просив вважати недійсною його заяву від 05.08.2005, в розумінні частин 3 та 5 ст. 202 Цивільного кодексу України є одностороннім правочином, який зумовлює обов'язок товариства та його учасників здійснити певні дії відповідно до законодавства, а тому відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України зазначена заява порушує права іншої особи, зокрема, ОСОБА_6, який набув прав та обов'язків щодо відступленої ОСОБА_10 частки на підставі правочину, у зв'язку з чим, ці права підлягають захисту шляхом визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_4 від 08.06.2006, з посиланням на ст. 215 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками, оскільки судами не вірно застосовано положення ст. 202 Цивільного кодексу України.

Чинним законодавством про господарські товариства не передбачено право вибулих учасників товариства на відкликання заяви про вихід зі складу часників, а тому спірна заява ОСОБА_4 від 08.06.2006 не зумовлює виникнення прав та обов'язків інших учасників цивільних правовідносин, тому заява не є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який може створювати права та обов'язки для інших учасників правовідносин.

Виходячи з приписів ст. 20 Господарського кодексу України, ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного код України, ч. 1 ст. 202 Цивільного код України такий спосіб захисту цивільних прав як визнання недійсною заяви від 08.06.2006 щодо скасування заяви від 05.08.2005 (реєстровий № 2159) про вихід зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" та відчуження часток у статутному капіталі товариства, в господарському судочинстві, не відповідає можливим способам захисту прав та законних інтересів, встановлених господарським (цивільним) законодавством, тому невідповідність способу захисту цивільного права є підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням вищевикладеного та пункту 5 частини 1 ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 18/056-09 в частині визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_4 від 08.06.2006 підлягають скасуванню, з прийняттям в цій частині рішення про відмову в задоволенні позиву.

Також, судами встановлено, що позивач - ОСОБА_6 передав відповідачу ОСОБА_4 157 800,00 грн., на підставі розписки від 13.04.2005, а ОСОБА_4 на виконання умов визначених в розписці, відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 05.08.2005 вийшов зі складу учасників (засновників) ТОВ "Агропомбудіндустрія" та відчужив належну йому частку у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_6 у розмірі 5,36 грн., що становить 13,5 % статутного капіталу ТОВ "Агропромбудіндустрія".

Судами зазначено, що дії ОСОБА_4 не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, кожен учасник товариства має право на відчуження належної йому частки, що засвідчує його участь у товаристві, у передбаченому законом порядку.

Правочин, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України)

Отже виходячи з правового аналізу наведених норм, суди дійшли обґрунтованого висновку, що своїми діями спрямованими на відчуження корпоративних прав зі сторони ОСОБА_4 (нотаріальне посвідчення заява від 05.08.2005 про вихід зі складу засновників товариства та відчуження частки), та набуття корпоративних прав зі сторони ОСОБА_6 (передача грошових коштів у сумі 157 800,00 грн.), учасники спірних правовідносин підтвердили вчинення ними правочину щодо відчуження корпоративних прав.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія", які оформлені протоколом від 07.06.2006, виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_4, у зв'язку з його заявою від 05.08.2005 про відступлення належної йому частки у розмірі 5,36 грн. на користь ОСОБА_6 Вказаним рішенням визнано право власності ОСОБА_6 на частку у статутному фонді (капіталі) товариства у розмірі 26,35 %.

Викладене свідчить про те, що під час відчуження частки у статутному капіталі сторонами спірних правовідносин дотримано встановлену законом та статутом процедуру переходу права власності на частку у статутному фонді ТОВ "Агропромбудіндустрія".

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Таким чином, з моменту вчинення сторонами юридично значимих дій, таких, як вихід учасника з товариства шляхом відчуження своєї частки іншим учасникам товариства та прийняття рішення загальними зборами ТОВ "Агропромбудіндустрія" про відступлення частки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6, у позивача виникло право власності на 26,35 % у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Агропромбудіндустрія". А отже, заява відповідача-1 від 08.06.2006 щодо скасування заяви від 05.08.2005 про вихід зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" та відчуження часток у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 -порушує майнові права позивача, що є підставою для захисту порушених прав шляхом визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Агропромбудіндустрія.

Згідно частини 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що відповідач заявою від 08.06.2006 порушив норми діючого законодавства, що гарантують захист та непорушність права власності, зокрема, ст. ст. 21, 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, а тому судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_6 право на частку у статутному капіталі товариства ТОВ "Агропромбудіндустрія", що становить 13,5%.

Окрім того, судами встановлено, що з моменту зміни складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія", до моменту відзиву відповідачем-1 своєї заяви від 05.08.2005, відповідачем-2 - ТОВ "Агропромбудіндустрія" не здійснено дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів у зв'язку зі зміною складу учасників та їх часток в статутному капіталі.

Згідно з пунктом 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

В пункті 17.4. ст. 17 Статуту ТОВ "Агропромбудіндустрія" визначено, що зміни до статуту товариства підлягають державній реєстрації відповідно до закону. Не виконання зазначених законодавчих та статутних положень відповідачем-2 стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права.

Виходячи з цього, суди дійшли правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-2 -ТОВ "Агропромбудіндустрія" звернутись у встановленому законодавством порядку до державного реєстратора для реєстрації змін до статуту товариства в частині складу учасників та їх часток.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, судами правомірно відхилено посилання відповідачів на сплив строку позовної давності, оскільки строк позовної давності відраховується з моменту порушення права, тобто з моменту подання відповідачем-1 заяви від 08.06.2006 про скасування заяви від 05.08.2005 щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" та відчуження часток у статутному капіталі товариства.

З такими висновками господарських судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для вирішення справи, їм надана правильна юридична оцінка, але в частині визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_4 від 08.06.2006 судами не правильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення та постанова в цій частині підлягають зміні.

Разом з тим, доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до намагань скаржників оцінювати докази та тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими обставинами справи.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного скасування оскаржуваних судових актів, а тому судові акти підлягають зміні, а касаційні скарги частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 18/056-09 в частині визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_4 від 08.06.2006 (реєстровий № 1602) щодо скасування заяви від 05.08.2005 (реєстровий № 2159) про вихід зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" та відчуження часток у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - скасувати, в цій частині прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 08.06.2006 про скасування заяви від 05.08.2005 щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Агропромбудіндустрія" - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 30.04-07.05.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 18/056-09 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді : І. Волік

Н. Капацин

Попередній документ
8358632
Наступний документ
8358634
Інформація про рішення:
№ рішення: 8358633
№ справи: 18/056-09
Дата рішення: 10.02.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: