10 березня 2010 р. № 11/229(11/43-63)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКривди Д.С.,
суддів:Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд"
на постановувід 11.01.10 Донецького апеляційного господарського суду
та на рішеннявід 02.11.09
у справі№11/229(11/43-63)
господарського судуДонецької області
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Треналофф-траст"
провизнання відсутності права звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 30142 грн.
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:у засідання не прибули
Товариство з обмеженою відповідальністю "Треналофф-траст" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд" про стягнення заборгованості в сумі 30142 грн., а також 421,98 грн. інфляційних, 412,76 грн. 3% річних.
Заперечуючи проти позову, відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про визнання відсутності права відповідача звертатися до суду з позовом до ТОВ "Донецькшахтометробуд" про стягнення суми заборгованості в розмірі 30142 грн.
Ухвалою від 02.11.09 господарський суд Донецької області (суддя Чернота Л.Ф.) повернув зустрічний позов без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ГПК України.
Постановою від 11.01.10 Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: М'ясищева А.М. -головуючого, Величко Н.Л., Москальової І.В.) ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалою від 10.02.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами вимог ст.ст. 57, 60 ГПК України, оскільки позивачем при поданні первісного позову вже сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Тобто зустрічна позовна заява повинна відповідати усім вимогам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює подання позову.
Згідно з п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Додання таких доказів до позовної заяви передбачено п.п. 3, 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
У касаційній сказі відповідач доводить, що вказані вимоги не поширюються на зустрічний позов, оскільки державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вже сплачені позивачем при поданні первісного позову.
Такі доводи касатора є хибними, оскільки відповідно до п. 24 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15 на виконання Декрету КМУ "Про державне мито", із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах. У силу п. 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.05 №1258, за зустрічну позовну заяву, а також за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору, витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про правомірність залишення без розгляду зустрічної позовної заяви через ненадання доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Обставини надання таких доказів при зверненні з зустрічною позовною заявою скаржником у касаційній інстанції не доводились.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.10 у справі №11/229(11/43-63) залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький