Провадження № 2/537/143/2019
Справа № 524/6376/18
30.07.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О., з участю секретаря Нікітіної О.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засідінні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, де просив ухвалити рішення, яким виключити відомості про нього як батька з актового запису № 11 від 13.01.2005, скасувати рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука, судова справа № 537/1753/15-ц, щодо позбавлення його батьківських прав, в разі внесення інформації щодо зазначеного в актовий запис, виключити зазначені відомості щодо зазначеного із актового запису.
На обґрунтування позову зазначив, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила доньку ОСОБА_4 . З 2005 року вони припинили спільно проживати. Згідно ч.1 ст. 122 Сімейного кодексу України він був записаний батьком новонародженої дитини. Вказав, що після розірвання шлюбу він намагався бачитися з дитиною, однак відповідач чинила йому перешкоди. Наразі йому стало відомо від спільних знайомих, що відповідачка розповідала, що дитина не є його біологічною донькою і саме тому вона не надає можливості з нею бачитися. На підставі цього в нього виникли сумніви щодо кровного споріднення з ОСОБА_4 . Окрім того, вказав на те, що дитина взагалі не схожа ані на нього, ані на його родичів. З урахуванням викладеного просив задовольнити його позовні вимоги.
Відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позов, де вона вказала, що позивач ухиляться від виконання своїх батьківських обов'язків, не сплачує аліменти на утримання дитини, внаслідок чого він був позбавлений батьківських прав. Вказала на те, що відповідач не надав жодних доказів про відсутність кровної спорідненості між ним та донькою, всі його вимоги ґрунтуються на припущеннях і не можуть бути прийняття судом при ухвалені рішення. З урахуванням викладеного просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
До закінчення підготовчого судового засідання позивачем ОСОБА_2 подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом, де позивач остаточно просив суд виключити відомості про нього як батька з актового запису № 11 від 13.01.2005, зробленого Крюківським РАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області, про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Справу просив розглядати за участі третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
Ухвалою від 12.02.2019 призначено в справі судово-генетичну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 07.05.2019 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у зв'язку з його недоведеністю та необґрунтованістю. Окрім того зазначив, що в ході розгляду справи була проведена генетична експертиза, за висновками якої було встановлено, що позивач є з найвищою долею вірогідності рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 . З урахуванням викладеного, просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник третьої особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області як органу опіки і піклування у судове засідання не з'явилася, надала суду клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи проводити у її відсутність та при винесені рішення покладається на розсуд суду.
Вислухавши представників сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 11.07.2007, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
В період шлюбу народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народженна у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров"я про народження дружиною дитини. За змістом статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір"ю, а чоловік - батьком дитини. У відповідності до вищевказаних норм закону позивач був записаний батьком дитини у свідоцтві про її народження.
Частинами 1,2 статті 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред"явивши позов про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" також роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Отже, предметом доказування в справах про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною чоловік може будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-генетичної експертизи.
Допитані в суді свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони є відповідно матір'ю та вітчимом позивача. Їх син перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. В період шлюбу народилася дитина, батьком якої був записаний їх син. Вони впевнені, що дана дитина не є їх онукою, між їх сином та дитиною немає жодної схожості, що видно з фотокарток. Сторони познайомилися при святкуванні 8-го березня у друзів, де ночували всі присутні, потім, приблизно через місяць, почали зустрічатися, але до шлюбу інтимних відносин син із відповідачкою не мав, при цьому ОСОБА_4 народилася доношеною. Про вагітність ОСОБА_3 вони довідались від сторонніх осіб. Відповідач не хотіла виходити заміж за їхнього сина. Не дивлячись на те, що подружжя після народження дитини проживали у них, дитину на руки брати відповідачка не дозволяла. Після розірвання відносин між сторонами з онукою вони не спілкувалися. У другому шлюбі їх син довгий час не мав дітей, після лікування народилася дитина. В дитинстві ОСОБА_2 переніс серйозну хворобу, внаслідок якої вірогідність мати дітей у нього була мізерно низькою.
Суду не надано письмового підтвердження того, що позивач у дитинстві переніс хворобу, яка б виключала вірогідність мати дітей, крім того, свідками не заперечувалося у суді, що перенесена у дитинстві ОСОБА_2 хвороба мала наслідком зниження вірогідності мати дітей, а не неможливість дати потомство. Свідками у суді також підтверджено, що від другого шлюбу позивач має дитину.
Суд критично сприймає показання свідків щодо того, що в період зачяття дитини між сторонами не було інтимних відносин і це виключає можливість батьківства позивача, оскільки показання свідків в доведенні цієї обставини виглядають сумнівними. При цьому ні сторонами, ні свідками не заперечується, що ОСОБА_2 до шлюбу, а саме з 8 березня 2004 року, був знайомий з відповідачкою та зустрічався.
Відсутність схожості між батьком та дитиною, як на це вказує у позові позивач ОСОБА_2 та свідки у суді, не виключає однозначно батьківства.
В ході розгляду справи була призначена судово-генетична експертиза. Згідно висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Івашиної О.К. за № 291 від 16.04.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатам даної експертизи складає не менше, 99,99999 %.
Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що відповідно до ст..8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді скарги про встановлення батьківства суди повинні приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини, які і в даному випадку вимагають однозначної відповіді чи є позивач батьком неповнолітньої ОСОБА_4 .
В рішенні у справі «Калачова проти Російської Федерації», №3451/05 від 7 травня 2009 року Європейський суд зазначив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства", що залишається актуальним і на сьогоднішній день.
Таким чином, в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується висновком експертизи та не спростовується іншими доказами у справі, а тому в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю факту відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 265 ЦПК України, ст.ст. 122, 133, 136 Сімейного Кодексу України,
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 09 червня 2019 року о 14 год. 00 хв.