09.08.2019
Справа № 337/5828/18
Провадження № 2/337/704/2019
06 серпня 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Нетяга М.І.
представника позивача Нечет О.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал»до ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення,
Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу по оплаті за воду і послуги каналізації, вказавши в заяві, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами КП "Водоканал", але оплату за воду та послуги каналізації не здійснює, у зв'язку з чим, за період з 01.12.2007 року по 31.05.2018 року утворилась заборгованість у сумі 10060,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачі, а також стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн.
Ухвалою від 22.01.2019 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.
18.02.2019 року справа передана судді Кучерук І.Г. у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку.
02.05.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов у якому вказано, що вона повністю не визнає пред'явлені позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову, та вважає, що цей позов не може бути задоволений судом виходячи з наступного: Посилання Позивача на ч.1. ст. 19 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» є необґрунтованим та безпідставним, оскільки Позивачем не надано копію Договору між ними. Бездоказовим є твердження, що КП «Водоканал» не подавав інших позовних заяв до неї, як відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася протягом вказаного в позовній заяві періоду. Твердження позивача, що вона оплату за послуги позивача вносить не в повному обсязі є безпідставним, оскільки навіть по розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, котрий додав позивач до своєї заяви видно, що не було здійснено ні одного платежу. Незрозумілим є прохання позивача «стягнути солідарно борг», оскільки в квартирі за вказаною адресою проживаю тільки вона і зареєстрована тільки одна, та посилання позивача на ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тому що стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосується послуги з постачання та розподілу електричної енергії, і ніякого відношення ні до позивача, ні до позову про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення не має. Позивач у своїй заяві просить стягнути борг за період з 01.12.2007 року по 31.05.2018 року, грубо порушуючи норми чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства України. Із поданих документів вбачається порушення її прав, оскільки нарахування заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації здійснено за період, який перевищує три роки, тобто виходить за межі строку позовної давності. Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі. Воназаявляє про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості.Договір про збільшення строку позовної давності у письмовій формі мною не укладався, вона не вчиняла ніяких дій, що б свідчили про визнання боргу або іншого обов'язку (для застосування переривання перебігу позовної давності) тому вимога стягнути борг за період з 01.12.2007 року по 31.05.2018 року є незаконною та нічим іншим як грубим порушенням її законних прав та чинного законодавства України. Просить суд у задоволенні позову Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення заборгованості відмовити повністю.
14.06.2019 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Рішення Запорізької міської ради №546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та во довідведення» є акт органу місцевого самоврядування, який є обов'язковим для виконання на території м. Запоріжжя та є підставою для виникнення правовідносин між КП «Водоканал» та споживачами по водопостачанню та водовідведенню, а відтак і по сплаті вищевказаних послуг. Частиною 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 13.04.2017р.) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 о 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповіднодо умов договору, та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово комунальні послуги. Відповідач не зверталась до підприємства з проханням не надавати послугу з водопостачання та водовідведення, тощо.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів викладених у позові та відповіді на відзив.
У судовому засіданні відповідачка проти позову заперечувала з мотивів викладених у відзиві, просила застосувати строк позовної давності, та в позові відмовити.
Суд, розглянувши надані документи та матеріали, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в багатоквартирному житловому будинку та підключена до мережі централізованого водопостачання та водовідведення, на неї відкритий особистий рахунок № НОМЕР_1 , та послуги надаються КП «Водоканал».
За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 року, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».
Відповідно до ст. 67,68 ЖК України наймачі квартир зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За період з 01.12.2007 року по 31.05.2018 року позивач надав послуги з водопостачання води та водовідведення, які відповідачем не оплачувалися, і заборгованість склала 10060,71 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум окремо за кожен місяць, суми заборгованості наростаючим підсумком.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальні послуги є: власник, споживач, виконавець, виробник, відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач згідно з ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги
Суд виходить з того, що квартира відповідача була підключена до мережі централізованого водопостачання і водовідведення, ці послуги у зазначений період її надавалися і нею споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не зверталася, факт отримання вказаних послуг нею не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач не здійснювала оплату послуг КП «Водоканал».
Відповідач у судовому засіданні, своєму відзиві, не заперечує факту надання їй відповідних послуг та свого обов'язку щодо їх оплати, однак просить застосувати строку позовної давності до заявлених вимог.
Так, суд виходить з того, що згідно з ст.257 та ч.3 ст.267ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що КП «Водоканал»,у липні 2018 року зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2018 року, у видачі судового наказу відмовлено.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.12.2007 року по 01.07.2015 року заявлені поза 3-річним строком позовної давності. Поважних причин пропуску цього строку позивачем не зазначено і судом не встановлено, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Таким чином, за період з 01.07.2015 року по 31.05.2018 року заборгованість складає 4007 грн. 64 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 82, 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р НОМЕР_3 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення за період 01.07.2015 року по 31.05.2018 року в розмірі 4007(чотири тисячісім) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р НОМЕР_3 , в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) судовий збір у розмірі 701(сімсот одна) грн. 28 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя:
Повний текст рішення складений 09.08.2019 року.
Суддя: