328/2344/18
12.08.2019
2/328/723/19
12 серпня 2019 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №328/2344/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.01.2007 року у сумі 111 304,58 грн., яка складається з: 5 455,36 грн. - заборгованість за кредитом, 105 849,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.01.2007 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та Банком договір. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на 30.06.2018 року має заборгованість в розмірі 111 304,58 грн.
02.07.2019 представник відповідача - адвокат Куцигін І.В. надав відзив, у якому заперечує проти позову, оскільки позивачем, на його думку, пропущений строк позовної давності, адже кредитна карта відповідачу видавалась на строк до 31.01.2014. Крім того, банком нараховувались проценти після спливу строку дії договору. Також, банком неодноразово збільшувалась процентна ставка за договором без її згоди.
26.07.2019 представник позивача надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що процентна ставка за договором збільшувалась на підставі Умов та правил надання банківських послуг шляхом направлення СМС-повідомлень відповідачу. Проценти нараховуються до повного погашення зобов'язань, а не до спливу строку договору. Позовна давність банком не є пропущеною, оскільки щороку договір автоматично лонгується на 12 місяців до повного виконання зобов'язань за ним.
15.11.2018 ухвалене заочне рішення у справі. 13.06.2019 відповідач надала заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою від 24.06.2019 заочне рішення було скасоване, справа призначена до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, у якій просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до заяви від 09.01.2007 відповідач отримала кредитний ліміт на платіжну картку у сумі 1 000 гривень. Базова процентна ставка - 36% із розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 , відповідачу був збільшений кредитний ліміт до 5 460 гривень.
У заявах по суті спору сторони погодились, що терміном дії кредитної картки, виданої відповідачу, є 31.01.2014.
До кредитного договору банк додав Умови та правил надання банківських послуг.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.06.2018 року заборгованість у сумі 111 304,58 гривні, яка складається з: 5 455,36 гривень - заборгованість за кредитом, 105 849,22 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд не визнає належним та достовірним доказом у справі Умови та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не містять дати їх затвердження, що достовірно не підтверджує, що саме з цими Умовами був ознайомлений відповідач.
Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.1054 ЦК України у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.54 постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що терміном дії кредитної картки, виданої відповідачу, є 31.01.2014, відповідно до її заяви від 09.01.2017 строк дії кредитного ліміту, який і є строком повернення кредиту, сплив 31.01.2014.
Таким чином, позивач мав право нараховувати проценти за договором до 31.01.2014.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 31.01.2014 за відповідачем рахувалась заборгованість за нарахованими процентами у сумі 705,11 гривень.
Таким чином, суд встановив, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, у порушення зазначених норм закону та умов договору, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, допустивши станом на 30.06.2018 заборгованість у сумі 6 160,47 гривень, яка складається з: 5 455,36 гривень - заборгованість за кредитом, 705,11 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, заявленою відповідачем у заяві та її представником у відзиві.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Ст.258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог. Згідно із ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. За ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Як вже було зазначено, відповідно до заяви відповідача від 09.01.2007 погодженим сторонами строком повернення кредиту є 31.01.2014 - термін дії кредитної картки, виданої відповідачу.
Згідно з ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно до розрахунку заборгованості останній раз відповідач внесла платіж за кредитним договором 24.10.2014 у сумі 410 гривень
Сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором суд визнає як визнання нею свого боргу перед позивачем.
Таким чином, загальний строк позовної давності за кредитним договором почав перебіг 25.10.2014 та сплив 25.10.2017.
Позивач звернувся до суду 30.08.2018, що підтверджується конвертом поштового відправлення, а отже ним пропущений строк позовної давності, на застосуванні якого наполягає відповідач.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки на час звернення позивача до суду з цим позовом збіг строк позовної давності за його вимогами, а відповідач заявив вимогу про застосування позовної давності.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відмовою у позові судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570,
відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: