Справа № 359/7382/19
Провадження № 1-КС/359/2649/2019
09.08.2019 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області
ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на дії слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області
09.08.2019 року на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана скарга у якій скаржник просить суд витребувати запит компетентних органів Республіки Польща про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі №РО 1 Ds47.2018, який надійшов від СУ ГУ НП в Київській області для організації виконання в межах компетенції, відповідно до вимог чинного законодавства України та з використанням законодавства Польської сторони у Бориспільської місцевої прокуратуру; витребувати оригінали постанови про проведення освідування та відібрання у неї біологічних зразків для проведення експертного дослідження від 05.08.2019 року у Бориспільської місцевої прокуратури та просить за результати розгляду скарги постановити ухвалу, якою зобов'язати слідчого ОСОБА_3 припинити дію у вигляді відібрання біологічних зразків у ОСОБА_2 .
Дослідивши скаргу, та долучені до неї документи слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовжен ня його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, визначені у ч. 1 ст.303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення. Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги скаржник просить суд зобов'язати слідчого припинити дію у вигляді відібрання біологічних зразків у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме букальний епітелій у свідка органів Республіки Польща про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі № РО 1 Ds.47.
Разом з тим, оскарження ні такої бездіяльності, ні такої дії, ні такого рішення слідчого на досудовому провадженні не передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
За правилом ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
З огляду на ці обставини слідчий суддя вважає, що належить відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження за даною скаргою.
Керуючись ст. ч. 1 ст. 303, ч. 4 ст.304, ст. 370-372 КПКУкраїни, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1