Справа №355/1453/18
Провадження №1-кп/359/190/2019
5 серпня 2019 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 ,
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №12018110070000421, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не маючого постійного місця проживання, та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
розглянувши питання доцільності подальшого утримання обвинуваченого під вартою в порядку ст. 331 КПК України, -
В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження. В даному провадженні здійснюється судовий розгляд.
Під час судового засідання, яке було призначено на 05.08.2019 року, судом на обговорення було поставлено питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного питання в суді не припинили існувати, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку.
Обвинувачений та його захисник заперечили щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на відсутність підстав для подальшого його утримання в умовах слідчого ізолятору, тому просили обрати інший більш м'який запобіжний захід.
Потерпілий підтримав думку прокурора та вважав за можливе продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
В порядку передбаченим ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_6 закінчується о 24 год. 00 хв. 09.08.2019 року, а завершити розгляд справи до указаної дати неможливо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров'я його дружини, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Встановлено, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 3 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.
Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинувачуваним даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Тому суд дійшов до переконання, що обвинувачуваному ОСОБА_6 належить продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 331, 350, 369, 370-372, 376 КПК України, суд, -
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 24.00 год. 03.10.2019 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з моменту оголошення ухвали суду шляхом подання апеляційної скарги.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 09.08.2019 року.
Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3