Справа № 357/5431/19
2/357/2911/19
Категорія 25
(ЗАОЧНЕ)
05 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Л. М. ,
при секретарі - Гуртовенко О. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
До суду звернулась ОСОБА_1 з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, мотивуючи тим, що в 21.04.2016 року між сторонами укладено договір позики на суму 3 55 000,00 грн., які ОСОБА_2 зобовязався повернути до 21.05.2016 року, що підтверджується розпискою. Оскільки відповідач не виконав свій обов'язок з повернення коштів, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики у сумі 355 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 137 065,50 грн., 3% річних в розмірі 32 924,20 грн. та судові витрати.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом подати відзив не скористався.
Враховуючи відсутність заперечень зі сторони позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що в 21.04.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 3 55 000,00 грн., які ОСОБА_2 зобов'язався повернути до 21.05.2016 року, що підтверджується розпискою.
В обумовлений строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернув, що стало позивачці підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 вересня 2013 року розглянув справу № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Аналогічний висновок підтриманий ВСУ і у постанові від 13.12.2017р. (справа №309/3458/14-ц).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
На підставі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).
Позивачка ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог надала суду оригінал розписки написаної відповідачем та розрахунок ціни позову.
Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань з повернення отриманих у позику грошових коштів.
За таких обставин, позовні вимоги знайшли своєї підтвердження в ході судового розгляду та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір у розмірі 5 249,90 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 133, 141, 259-268, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 суму боргу за договором позики у сумі 355 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 137 065,50 грн., 3% річних в розмірі 32 924,20 грн. та 5 249,90 грн. судового збору, разом 530 239,60 грн..
Рішення може бути оскаржено позивачем.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути переглянуте за заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення складено 05.08.2019 р.
СуддяЛ. М. Кошель