Справа № 344/6220/19
Провадження № 2/344/2874/19
24 липня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
секретаря судового засідання Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -
в позові вказано, що позивачу на праві власності належить 1/4 частка в праві на будинок АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 раніше був одружений з позивачкою, однак 22/10/2018 шлюб розірвано. Відповідач понад два роки не проживає з в будинку, що також встановлено рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивачка подала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала позов.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 05/08/2003 позивачка успадкувала разом з ОСОБА_3 право на 1/2 частки права власності ОСОБА_4 на відповідний будинок в рівних долях.
Відповідно до витягу №2766497 за позивачкою зареєстровано право на 1/4 права власності на будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже обов?язок доказування фактичних обставин спору законом покладено безпосередньо на сторони спору.
В п. 1 ст. 316 ЦК України вказано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже будь-які форми впливу відповідачів на реалізацію позивачем права власності виключаються.
В п. 1 ст. 317 ЦК України вказано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином володіння, користування та розпоряджання спірним майном визначається виключно позивачем з іншими співвласниками.
Відповідач зобов?язаний не порушувати прав позивача.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. В статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право власності власника на майно.
Таким чином позов обґрунтовано правовими підставами.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Бородовський