Справа № 342/479/19
Провадження № 2/342/474/2019
29 липня 2019 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , який згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок був головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 будинків в с. Семаківці Городенківського району в даний час змінено і господарство по АДРЕСА_2 . За заповітом, посвідченим 19 грудня 2002 р. секретарем виконкому Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 22, ОСОБА_6 заповів позивачці все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на будинковолодіння, що знаходиться за вищевказаною адресою. Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті батька, вступила в управління та володіння спадковим майном, однак не може оформити свої спадкові права на житловий будинок, оскільки спадкове господарство належало колгоспного двору і кожному члену колгоспного двору, які проживали у господарстві станом на 15.04.1991 року, належать відповідна частка житлового будинку. В зв'язку з цим нотаріус відмовив позивачці у вчиненні нотаріальних дій та рекомендував звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, так як відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На час ліквідації колгоспних дворів (15.04.1991) в господарстві по АДРЕСА_1 проживали: батько позивачки ОСОБА_6 , 1936 р.н., мати позивачки ОСОБА_2 , 1940 р.н., позивачка, її чоловік ОСОБА_5 , 1953 р.н. та дочки ОСОБА_7 , 1979 р.н., ОСОБА_8 , 1981 р.н. На момент смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в господарстві проживали ті самі особи, за винятком дочки позивачки ОСОБА_9 , 1981 р.н. Чоловік позивачки ОСОБА_5 в 2006 році змінив прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ». Старша дочка позивачки ОСОБА_7 в 2005 році у зв'язку з одруженням змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 ». Молодша дочка позивачки ОСОБА_8 в 2001 році у в'язку з одруженням змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_8 ». Позивачка з часу народження постійно проживала разом з батьками по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, продовжує проживати у спадковому будинку з своєю сім'єю на даний час, підтримує господарство в належному стані, обробляє земельну ділянку, оплачує комунальні послуги, проводила поточні ремонти. Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 128160 гривень.
В підготовчому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить їх задовольнити. Суду пояснила, що після смерті батька минуло 16 років, вона фактично є власником успадкованого після батька будинковолодіння, і має намір оформити документи про це. Ствердила, що після батька отримала свідоцтво про спадщину на грошові вклади батька в ВАТ «Ощадбанк».
Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в підготовче засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви про проведення судових засідань за їх відсутності, позов визнають в повному обсязі, від своїх часток житлового будинку відмовляються в користь позивачки, не заперечують щодо задоволення позову та прийняття рішення в підготовчому засіданні відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України.
Представник відповідача Семаківської сільської ради в підготовче засідання не з'явився. Семаківська сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволення позову.
Передбачених ч.2 ст.198 ЦПК України підстав для відкладення підготовчого засідання судом не встановлено, судом прийнято рішення про проведення підготовчого засідання за відсутності відповідачів.
Частина 3 ст.200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Оскільки відповідачі визнають позов, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
З копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 15 вересня 1989 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 141 від 09 серпня 1989 р., слідує, що в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, службових будівель і споруд, що розташоване в АДРЕСА_3 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .
Про те, що нумерація будинків по АДРЕСА_1 , і АДРЕСА_2 , підтверджується довідкою № 176, виданою 22.04.2019 виконкомом Семаківської сільської ради.
Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 8875 від 20.02.2019, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012 свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 155 за ОСОБА_6 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 15.09.1989 на підставі рішення цього ж виконкому № 141 від 09.08.1989.
Довідкою № 172, виданою 18.04.2019 виконкомом Семаківської сільської ради на підставі погосподарської книги сільської ради № 4 за 1991-1995 р.р. стверджено, що господарстві по АДРЕСА_4 ) в с. Семаківці , суспільна група господарства - службовці, станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_6 , 1936 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1940 р.н., зять ОСОБА_5 , 1953 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1960 р.н., онуки: ОСОБА_7 , 1979 р.н., ОСОБА_8 , 1981 р.н.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з одруженням, 03.11.2001 змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_8 », запис за № 2 від 03.11.2001 в книзі реєстрації актів про одруження, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 03 листопада 2001 р. Семаківською сільською радою.
За заповітом, посвідченим 19 грудня 2002 р. секретарем виконавчого комітету Семаківської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 22, ОСОБА_6 , житель с. Семаківці, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право, - заповів ОСОБА_1 . Заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 42143818, що доводиться копією Витягу № 13926359 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданого 02.04.2008 Городенківською районною державною нотаріальною конторою.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років в с. Семаківці Городенківського району, запис за № 6 від 29 березня 2003 р. в книзі реєстрації актів про смерть, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29 березня 2003 р. Семаківською сільською радою. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Оскільки ОСОБА_6 помер до ІНФОРМАЦІЯ_4 , застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Статтею 535 ЦПК УРСР визначено, що непрацездатна дружина померлого успадковує, незалежно вiд змiсту заповiту, обов'язкову частку. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 553 ЦПК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Згідно з статтею 549 цього Кодексу вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини. За ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
ОСОБА_6 , 1936 р.н., на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 ; разом з ним в одному житловому будинку біли зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_2 , 1940 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1960 р.н., зять ОСОБА_5 , 1953 р.н., онука ОСОБА_13 , 1979 р.н., що підтверджується довідкою № 55, виданою 31.01.2019 виконкомом Семаківської сільської ради.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , при одруженні змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », актовий запис за № 1 від 05.03.2005 в Книзі реєстрації шлюбів, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 05 березня 2005 р. Семаківською сільською радою.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінив прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », про що в Книзі реєстрації зміни імені від 12 січня 2006 р. зроблено відповідний актовий запис за № 2, що стверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданого 12 січня 2006 р. відділом РАЦС Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.
Те, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочкою ОСОБА_6 , стверджується копіями: свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_5 , виданого 09 червня 1967 р. Городенківським рай бюро ЗАГС Івано-Франківської області, повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 12 січня 2006 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, з якого слідує, що дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_1 » при одруженні змінено на прізвище « ОСОБА_1 », актовий запис за № 17 від 12 листопада 1977 р. в Книзі реєстрації шлюбів.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Із копії спадкової справи № 354/2008, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їй 02 квітня 2008 р. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 561, на грошові вклади з процентами в філії ощадбанку № 6342/009 в селищі Чернелиця Городенківського району на підставі довідки № 319, виданої 18.02.2008 ВАТ «Городенківське відділення № 6342» Державного ощадного банку України.
До складу спадщини ОСОБА_6 входить також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Капріян С.В. № 547/02-31 від 19 квітня 2019 р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_6 , відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 р., належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 18.03.2019, встановлено, що житловий будинок збудований в 1985 р., господарські будівлі та споруди - в 1960, 1976, 1985, 1987, 1990 роках. Їх ринкова вартість станом на 22.04.2019 становить 128160 грн., що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТВО «Придністров'я». За даним господарством закріплена земельна ділянка в розмірі 0,18 га: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,1100 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,0700 га, що підтверджується довідкою № 175, виданою 22.04.2019 виконкомом Семаківської сільської ради.
Судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, користується ними.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_6 , права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 судом не встановлено, відповідачі не заперечують відносно задоволення позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст. 120, 123, 524, 525, 526, 535, 548, 549, 553, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 196-198, 200, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо Івано-Франківському апеляційному суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .
Місце проживання відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 .
Місце проживання відповідачки ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 .
Місцезнаходження відповідача Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області - вул. Стефаника, 6, с. Семаківці, Городенківський район, Івано-Франківська область.
Повне судове рішення складене 08.08.2019.
Суддя: Ничик Г. І.