290/717/19
Іменем України
смт. Романів 30 липня 2019 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Бабич С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Романівського ВП Новоград - Волинського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП ):
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкиУкраїни, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
30 липня 2019 року до Романівського районного суду Житомирської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 11 червня 2019 року ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбаченого законодавством обов'язку щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , оскільки допустила ту обставину, що її неповнолітній син самостійно пішов до водойми в смт. Миропіль Романівського району Житомирської області.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснила, що 11 червня 2019 року вона знаходилася у лікаря, а свого десятирічного сина залишила на деякий час разом зі своєю матір"ю.
Дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення документи, суддя прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями статті 150 Сімейного кодексу України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року(із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Всупереч вимогам статей 256,184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
При цьому, відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії"("Karelin v. Russia" заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В свою чергу, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини, матеріали справи не містять.
Сама по собі наведена у протоколі про адміністративне правопорушення обставина, що неповнолітній ОСОБА_2 знаходився біля водойми в смт. Миропіль Романівського району Житомирської області, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини.
Викладене у сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено об'єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Бабич