Справа № 350/1590/18
Номер провадження 2/350/38/2019
(заочне)
29 липня 2019 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого судді Пулик М.В.,
секретаря судового засідання Стадник О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл спільного майна, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив ухвалити рішення, яким провести реальний розподіл домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , виділивши йому в натурі 482/1000 частини даного домоволодіння, а також провести розподіл земельної ділянки площею 0,1824 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 , право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , що виданий на ім"я відповідачки ОСОБА_2 .
В основу своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що згідно договору дарування від 07 липня 1997 року, укладеного між його батьком ОСОБА_3 та мамою ОСОБА_4 , яка діяла від його імені, оскільки він на той час був неповнолітнім, він є власником 482/1000 частини домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказана частина домоволодіння належала ОСОБА_3 на підставі рішення народного суду Рожнятівського району Івано-Франківської області від 30 жовтня 1981 року про розірвання шлюбу та поділ майна, де зокрема зазначено, що в житловому будинку за ОСОБА_3 визнано право власності на кімнату площею 20 кв.м., кухню площею 19,3 кв.м., що кореспондується з наступними приміщеннями, відображеними в технічному паспорті: 1-4 житлова кімната площею 19.1 кв. м.; 1-2 кухня площею 17,4 кв. м.; 1-2 комора площею 7,2 кв. м. На іншу частину домоволодіння, що становить 518/1000, 12 липня 2012 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідачці ОСОБА_2 . Дана частина домоволодіння належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі рішення Народного суду Рожнятівського району Івано-Франківської області від 30 жовтня 1981 року про розірвання шлюбу та поділ майна, де зокрема зазначено, що в житловому будинку за ОСОБА_5 визнано право власності на кімнату площею 20 кв. м., кухню площею 19,3 кв. м., веранду площею 7,8 кв. м., та котельню площею 2,8 кв. м., що кореспондується з приміщеннями, відображеними в технічному паспорті, а саме: 1-5 житлова кімната площею 19,0 кв. м.; 1-6 житлова кімната площею 18,2 кв. м.; 1-1 коридор площею 8,0 кв. м., та 1-7 котельня площею 2,7 кв. м. Після державної реєстрації права власності на 482/1000 частин будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , виникла необхідність провести реальний розподіл домоволодіння між ним та відповідачкою з виділенням кожному з них конкретних житлових приміщень відповідно до розміру належних їм часток.
Учасники справи у судове засідання не прибули.
Представник позивача - адвокат Родіков І.С. надіслав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності та у відсутності позивача, просив виділити ОСОБА_1 482/100 частин домоволодіння, що відповідає висновку БТЕ № 18121 від 22.01.2019 (варіант розподілу № 3 таблиця № 4). Для реалізації цього варіанту розподілу домоволодіння погоджується перенести гараж. Проти ухвалення заочного рішення заперечень не має.
Відповідачка та її представник адвокат Козик В.Є., були належним чином повідомлені про час та день розгляду справи, причини неявки у судове засідання невідомі.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ст. 247 ч.2 ЦПК України з ухваленням заочного рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому ЦПК України, може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статті 12, 81 ЦПК України регламентують, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та встановлюють обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» (а.с. 6) підтверджено, що у АДРЕСА_1 знаходиться домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських споруд.
З копії рішення Народного суду Рожнятівського району Івано-Франківської області від 30 жовтня 1981 року (а.с.14) вбачається, що вказане домоволодіння було збудоване у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Вказаним рішенням шлюб розірвано, визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення у житловому будинку, що становить 48,2 % від його загальної вартості, та на гараж, а також визнано за ОСОБА_5 право власності на приміщення у житловому будинку, що становить 51.8 % від його загальної вартості, та на сарай і криницю.
Копією договору дарування від 08 липня 1997 року (а.с.10) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12) підтверджено, що ОСОБА_3 подарував позивачу належну йому частину домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 , і на даний час останній є власником частки домоволодіння розміром 482/1000.
Копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2006 року та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22717028 від 13 травня 2009 року (а.с.11) підтверджено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником частки домоволодіння розміром 518/1000, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу користування нерухомим майном, яким є житловий будинок з господарськими спорудами, по АДРЕСА_1 , який належить їм на праві спільної часткової власності, тому є необхідність здійснити реальний розподіл домоволодіння з виділенням належних позивачу та відповідачці часток в натурі.
За змістом ч.1 ст.356 ЦК України власність двох осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістом ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Встановлено, що сторони не можуть здійснювати право спільної часткової власності по взаємній згоді у зв'язку з тим, що у них виник спір, щодо належності кожному з них конкретної частки в натурі у спільному майні.
Згідно ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Висновком інженерно-технічної експертизи №121/3 від 23 січня 2019 року (а.с.53-90) запропоновано три варіанти розподілу спірного домоволодіння в натурі згідно часток співвласників.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе провести реальний розподіл спірного домоволодіння згідно варіанту розподілу №3, наведеного у інженерно-технічної експертизи №121/3 від 23 січня 2019 року (таб. №1 а.с. 72), оскільки, на переконання суду, такий варіант є найбільш прийнятним для ухвалення законного рішення.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з урахуванням того, що при подачі даного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок. Отже з кожної сторони по справі необхідно достягнути несплачений судовий збір згідно вартості присудженого їм майна відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282-284 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Розділити домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та виділити у власність згідно ІІІ варіанту розподілу, наведеного у висновку судової інженерно-технічної експертизи №18121 від 22 січня 2019 року (таблиці №№ 1,4 ):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 482/1000 часток та наступні приміщення житлового будинку літ. А: 1-2 комору, площею 7,20 кв.м., вартістю 14908 гривень, 1-3 кухню, площею 17,40 кв.м., вартістю 36028 гривень, 1-4 житлову кімнату, площею 19,10 вартістю 39547 гривень, всього по житловому будинку 43,70 кв.м., загальною вартістю 90483 гривні, 395/100 часток огорожі №2, вартістю 6008 гривень, гараж літ. В вартістю 38452 гривні.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 518/1000 часток та наступні приміщення житлового будинку літ. А: 1-1 коридор площею 8.00 кв.м. вартістю 16564 гривень, 1-5 житлову кімнату площею 19,00 кв.м., вартістю 39340 гривень, 1-6 житлову кімнату площею 18.20 кв.м. вартістю 37684 гривень, всього по житловому будинку 47,90 загальною вартістю 99179 гривень, літню кухню літ. Б, вартістю 29958, сарай літ. Г, Д вартістю 23162 гривні, вбиральню літ. Ж 3193 гривні, ворота №1 вартістю 1516 гривень, 605/100 часток огорожі №2, вартістю 9201 гривня, колодязь №3, вартістю 6667 гривень.
Для реалізації розподілу житлового будинку зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ліквідувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-2; 1-3 та 1-6; 1-4 та 1-5; розділити енергоносії та їх облік.
Зобов'язати ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз для входу з двору в приміщення 1-2 шляхом розширення існуючого віконного прорізу, влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-2 та 1-3.
Зобов'язати ОСОБА_2 обладнати кухню в одному з виділених приміщень.
Зобов'язати ОСОБА_1 перенести гараж позначений літ.В., на земельну ділянку, заштриховану в таблиці № 4 червоним кольором, ІІІ варіанту розподілу земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться виділена йому частина домоволодіння .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -13426 гривень грошової компенсації.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 645 гривень судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1729 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: