Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1277/19
2-з/287/2/19
08 серпня 2019 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за грошовим зобов'язанням.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить з метою забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1024815518244) та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 791627718244), які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в межах ціни позову, тобто на суму 294,458 грн. 47 коп.
Вивчивши матеріали даної заяви, давши аналіз та оцінку обставинам та підставам вказаним в заяві, вивчивши характер спірних правовідносин, а також підстави для забезпечення позову суд, вважає дану заяву такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 .
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо повернення грошових коштів за договором позики, заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову передбачений ст. 150 ЦПК України та не призведе до порушення права власності відповідача, оскільки направлений лише на обмеження права розпорядження належним йому на праві власності майном, то вважаю за можливе заяву позивача про вжиття заходів забезпечення задовольнити та накласти арешт на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 .
Задовольняючи вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову, мною враховано, що вжиті заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами, і їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
- житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1024815518244);
- земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 791627718244).
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч.7-10 ст. 158 ЦПК України.
Копію ухвали надіслати для відома та виконання сторонам по справі.
Строк пред'явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: В. В. Волощук