Справа 279/2631/19
Номер провадження 2/279/1289/19
"12" серпня 2019 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
при секретарі Петрук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач АТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11677 гривень 58 копійок.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 29.07.2015 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок . Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, то виникла заборгованість в сумі 11677 гривень 58 копійок , з яких: 1670,92 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2444,62 гривень- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5143,94 гривень - пеня за прострочене зобов"язання, 1385,83 гривень - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень; штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 532,27 гривень ( процентна складова ).
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву , в якій проти винесення заочного рішення не заперечив. Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином і в передбаченому законом порядку, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки .
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 29.07.2015 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Також , ОСОБА_1 при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на даду нарахування .У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, згідно п.2.1.1.12.2.1 Договору клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 Договору на суму 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.
Оскільки відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, то станом на 18.04.2019 утворилась заборгованість в розмірі 11677,58 гривень.
За змістом статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договору кредиту.
Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Згідно з вимогами ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України).
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж саме порушення. Вказана правова позиція узгоджена в Постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року №6-2003 цс15.
При цьому, враховуючи правову позицію Верховного Суду України у справі №664/2784/15-ц (постанова від 19.09.2018), суд вважає, що стягнення пені як виду неустойки, враховуючи її співвідношення до розміру заборгованості з тіла кредиту, є нерозумним і несправедливим, тому стягненню з боржника підлягає штраф.
За таких обставин суд стягує тіло кредиту 1670,92 гривень , 2444,62 гривень заборгованість за простроченим тілом кредиту, штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 532,27 гривень ( процентна складова ) . А всього підлягає до стягнення 1670,92 + 2444,62 + 500,00 + 532,27 = 5147,81 гривень .
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог . Судові витрати по справі становлять 1 921,00 грн., однак, враховуючи, що позов задоволено частково на суму 5147,81 гривень, що становить 44 % від ціни позову , а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 845 гривень 24 копійки (1921,00 х 44,0%= 845,24 ).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. ст.526, 1050,1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна,50, код ЄДРПОУ 14360570) - 5147 ( п"ять тисяч сто сорок сім ) гривень 81 копійку заборгованості за кредитним договором та судовий збір в сумі 845 (вісімсот сорок п"ять ) гривень 24 копійки.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П.Коваленко