Справа № 296/5666/19
3/296/1691/19
"02" серпня 2019 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з військової прокуратури Житомирського гарнізону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 -командир 3 ГСАБатр, майор, проживає АДРЕСА_1 , раніше до відповідальності не притягувався, ід.н. НОМЕР_2 ,
за ст. 172-11 ч.4 КпАП України,-
встановив :
У зв'язку із затвердженням Верховною Радою України Указів Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/214 від 17 березня 2014 року, № 454/2014 від 06 травня 2014 року, № 607/2014 від 21 липня 2014 року, 15/2015 від 14 січня 2015 року, в Україні розпочато мобілізацію та оголошено особливий період, тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових нормувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби майор військової служби за контрактом ОСОБА_1 відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою
Згідно до вимог ст. 49, 50 Статуту, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України.
Відповідно до ч. 4 ст. 172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду, є діяннями, що віднесені до адміністративних правопорушень.
У той же час, майор ОСОБА_1 10 квітня 2019 року, зазначені вимоги Закону проігнорував та 14 год. 00 хв., самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_3 у пункті постійної дислокації: АДРЕСА_2 . 19 квітня 2019 року майор ОСОБА_1 повернувся до військової частини НОМЕР_1 .
Викладене свідчить про умисне скоєння майором ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таким чином, майор ОСОБА_1 діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та без поважних причин, в умовах особливого періоду, 10 квітня 2019 року, зазначені вимоги Закону проігнорував та 14 год. 00 хв., самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_3 у пункті постійної дислокації: АДРЕСА_2 , обов'язки за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від неї та його причини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 19 квітня 2019 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 вину при розгляді справи в суді визнав повністю та пояснив, що за постановою ВКК до служби не придатний, однак надати копію вказаного документа не може.
Оскільки під час розгляду справи в суді належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення суду не надано, суд закриває провадження по справі у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення за ст. 172-11 ч.4 КпАП України на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст. 247 п.1 КпАП України,-
постановив :
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 172-11 ч. 4 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя О. Б. Покатілов