Справа № 191/2507/19
Провадження № 2/191/622/19
01 серпня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» Регіональна Філія «Придніпровська Залізниця» структурний підрозділ «Іларіонівська колійна машинна станція», третя особа: Перша Синельниківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про зняття заборони на відчуження житлового будинку,-
01.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених 11 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А., зареєстрованих в реєстрі за № 575 та № 576, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 28342663. Раніше визначений будинок належав батькові позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя, а саме 28 травня 1965 року, ОСОБА_2 отримано позику в Шляховій машинній станції № 6, в якій працював на той час, в сумі 700 (сімсот) рублів строком на 7 (сім) років на будівництво цегляного житлового будинку, відведеного на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі повідомлення № 1 Шляхової машинної станції № 6 від 28 травня 1965 року про видачу позики Синельниківською державною нотаріальною конторою накладено заборону на відчуження зазначеного житлового будинку 15 червня 1965 року.
05.12.2006 року державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори прийнято рішення про внесення відомостей про обтяження речових прав на вищезазначене нерухоме майно до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за номером 4167787. ОСОБА_2 за життя виплатив Шляховій машинній станції № 6 (на теперішній час Іларіонівська колійна машинна станція) грошові кошти взяті у позику в сумі 700 (сімсот) рублів. Зазначене підприємство не має претензій ні до батька, ні з приводу нерухомого майна позивача, що підтверджується довідкою № 3723, виданою 03.12.2018 року. У зв'язку із наявною забороною позивач позбавлена можливості реалізувати своє право щодо розпорядження своїм майном. У зв'язку із викладеним, посилаючись на ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ОСОБА_1 просить суд зняти заборону на відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладену 05 грудня 2006 року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 4167787, на підставі повідомлення № 1 від 28 травня 1965 року Шляхової машинної станції № 6, здійснивши її перенесення до Державного реєстру речових прав та вилучити відповідний запис про заборону на відчуження зазначеного житлового будинку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 , до початку проведення судового засідання надала суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без її участі.
Представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» Регіональна Філія «Придніпровська Залізниця» структурний підрозділ «Іларіонівська колійна машинна станція» Соболевський О.Р. до початку проведення судового засідання надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - Першої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно копій Свідоцтв про право на спадщину за законом:
- від 11 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 576;
від 11 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 575 (а.с. 4-5).
Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - індексний номер витягу 141094386 від 11.10.2018 року власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (а.с. 6).
Судом встановлено із повідомлення про видачу позики від 28 травня 1965 року, що за життя ОСОБА_2 отримано від Шляхової машинної станції № 6 позику у сумі 700 рублів строком на 7 років на будівництво житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7). Зазначене підприємство не має претензій, що підтверджується довідкою № 3723 від 03.02.2018 року.
Але згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 05.12.2006 року державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори прийнято рішення про внесення відомостей про обтяження речових прав на вищезазначене нерухоме майно за номером 4167787.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи те, що позивачу належить на праві власності нерухоме майно, отримане нею в порядку спадкування за законом після смерті матері та батька, на який за життя ОСОБА_2 було накладено заборону на його відчуження, в зв'язку із отриманням в 1965 році позики, відповідно до довідки виданою Ілларіонівською колійною машинною станцією від 03.12.2018 року за № 3723 претензій на нерухоме майно - будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказане підприємство не має, а також враховуючи, що позов визнано відповідачем, і таке визнання не суперечить закону, і не порушує права і свободи інших осіб, суд вважає наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 з метою усунення обставин, які перешкоджають їй у реалізації належних прав власника, отриманих в порядку спадкування за заповітом.
Викладені вище обставини узгоджуються із вимогою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, ст. ст.16,317,319,321 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,81, 206, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Зняти заборону на відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , накладену 05.12.2006 року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 4167787, на підставі повідомлення № 1 від 28 травня 1965 року Шляхової машинної станції № 6, здійснивши її перенесення до Державного реєстру речових прав та вилучити відповідний запис про заборону на відчуження зазначеного житлового будинку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя: А. В. Твердохліб