про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2019 року м. Київ № 320/4293/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Фастівського МРВДВС ГТУЮ у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.05.2019 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 256 203, 60 грн. (ВП № 59096839).
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у розмірі 256 203, 60 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 2 562, 03 грн.(1%) .
У якості доказу сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову ним надано суду платіжне доручення від 06.06.2019 № 118 про сплату судового збору у сумі 768, 40 грн.
Разом з цим, перевіряючи факт зарахування коштів за вказаним платіжним дорученням на відповідний казначейський рахунок, з даних, які містяться у КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що дане платіжне доручення вже приєднано позивачем в якості доказу сплати ним судового збору за подання до суду іншої позовної заяви (адміністративна справа № 320/2997/19).
Оскільки платіжне доручення від 06.06.2019 № 118 вже було використане позивачем для звернення до суду з іншою позовною заявою (справа № 320/1252/19), суд не приймає до уваги дане платіжне доручення у якості доказу сплати судового збору.
Відтак, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 562, 03грн. за дві позовні вимоги немайнового та майнового характеру.
У відповідності до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує постанови Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.05.2019 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 256 203,60 грн.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу стало відомо про спірні постанови 31.05.2019, після ознайомлення свого представника з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59096839. На підтвердження вказаної обставини, представником позивача - ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви додано копію розписки від 31.05.2019. Втім, суд наголошує на неможливість встановлення походження та належності вказаного документу саме до матеріалів виконавчого провадження, оскільки розписку складено на зворотньому боці невідомого аркуша.
Суд зазначає, що початок перебігу десятиденного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися чи могла дізнатися про порушення свого права.
Таким, чином позивачеві слід надати суду письмові пояснення із зазначенням дати, коли саме він дізнався про порушення своїх прав, внаслідок прийняття спірних постанов.
Крім того, позивач в обґрунтування пропущеного строку на звернення до суду, у позовній заяві зазначає, що ним вже було подано позов до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №320/2997/19 заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а ухвалою 23.07.2019 позовну заяву повернуто позивачеві.
З даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що первинно позивач звернувся до суду 14.06.2019, тобто також з порушенням встановленого процесуальним законодавством строку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14.06.2019 позивач знав про існування оскаржуваної постанови, втім не скористався своїм правом на оскарження її до суду у встановлені законом строки та не навів належних обґрунтувань щодо причин пропуску строку на звернення до суду.
Відтак, враховуючи вимоги статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві десять днів для наведення інших обрунтовних підстави для поновлення строку та доказів на їх підтвердження.
Крім того, в силу приписів пунктів 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу)
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
У вступній частині позовної заяви позивачем зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, втім при дослідженні документів, доданих до позовної заяви, судом встановлено відсутність копій вищезазначеного документа.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів, а саме:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та доказів на їх підтвердження;
- належним чином засвідченої копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;;
- доказів сплати судового збору у розмірі 2 562, 03грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.