31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1776/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ-Інвест" - Петришака А.Я.,
Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" - Конєвої Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ-Інвест"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 (у складі колегії суддів: Смірнова Л.Г. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Коротун О.М.)
та рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2018 (суддя Мальована Л.Я.)
у справі № 911/1776/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ-Інвест"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про визнання недійсним рішення,
У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділ-Інвест" (далі - ТОВ "Поділ-Інвест") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") про визнання протиправним та скасування рішення комісії Ірпінського РП ПрАТ "Київобленерго" по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене протоколом від 01.08.2018 № 035.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що застосування до позивача оперативно-господарської санкції є неправомірним, оскільки ним не було вчинено дій, які б призвели до зірвання пломби на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), про що зазначено в акті про порушення від 24.07.2018 № К 037219, а тому рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії у сумі 104 325,73 грн за період з 23.01.2018 по 24.07.2018, є протиправним і підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, зафіксованого в акті про порушення від 24.07.2018 № К 037219, підтверджено матеріалами справи, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у березні 2019 року ТОВ "Поділ-Інвест" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу ТОВ "Поділ-Інвест" обґрунтовує, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи не в повному обсязі досліджено і оцінено обставини, що мають значення для справи, а саме, не надано оцінки тому, що відповідно до наданих відповідачем доказів жодних пошкоджень приладів обліку електроенергії, пошкоджень інших пломб, у тому числі і пломб на електролічильнику, самого лічильника, слідів втручання в нього під час проведення перевірки встановлено не було, також відповідачем не виявлено фактів крадіжки електричної енергії на об'єкті позивача, відтак відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб, які встановлено всупереч Правил, не може бути безумовною. Ураховуючи той факт, що пломба, яка зазначена в акті про порушення як зірвана, не мала установлюватися, та відсутність факту крадіжки електричної енергії, втручання споживача до струмоведучих частин засобу (схеми) обліку або будь-яких інших дій, що призвели до зміни показів приладу обліку, застосування відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції є безпідставним.
ПрАТ "Київобленерго" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що постановлені у справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скарну ТОВ "Поділ-Інвест" без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 03.08.2010 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступником якого є ПрАТ «Київобленерго»; постачальник) і ТОВ "Поділ-Інвест" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 220030605, за умовами якого постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільно внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
У пункті 4.4 договору встановлено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Відповідно до пункту 9.4 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Цей договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що об'єкт позивача підключено до двох різних секцій у ТП № 566, у кожній з яких встановлено лічильник.
На виконання умов договору 03.06.2014 сторонами підписано акт № 057804 про передачу на відповідальне збереження споживачу приладу обліку та пломб, встановлених на ньому. За цим актом передано на відповідальне зберігання лічильник № 00902674 та пломби, зокрема, № с 14174714.
03.06.2014 сторонами договору складено та підписано акт № 029871 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії.
Крім того, 22.05.2017 сторонами підписано акт № 511073 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, зокрема, лічильника № 00902648.
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 02.08.2010 № 1 визначено, що відповідальним за електроустановки, у тому числі ТП № 566, є ТОВ «Поділ-Інвест».
За результатами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії на об'єкті ТОВ «Поділ-Інвест», який проводився 24.07.2018, працівниками ПрАТ «Київобленерго» виявлено порушення, передбачене підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке полягало у вчиненні позивачем дій, які призвели до зриву пломби на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), встановленої згідно з актом пломбування від 03.06.2014 № 057804, а саме: встановлено факт зриву пломби № с 14174714, про що складено акт технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобів обліку) від 24.07.2018 № 002435 та акт про порушення від 24.07.2018 № К037219.
На підставі акта про порушення від 24.07.2018 № К037219 та фотоматеріалів 01.08.2018 комісією Ірпінського РП по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії прийнято рішення про нарахування позивачу за період з 23.01.2018 по 24.07.2018 вартості необлікованої електричної енергії в сумі 104 325,73 грн, яке оформлено протоколом від 01.08.2018 № 035.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «Поділ-Інвест» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Ірпінського РП ПрАТ "Київобленерго" по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене протоколом від 01.08.2018 № 035, обґрунтована безпідставним застосуванням до позивача оперативно-господарської санкції.
Відповідно до частин 1,2 статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК) за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частини 1 і 2 статті 237 ГПК).
Колегія суддів зазначає, що на дату проведення перевірки споживача електричної енергії та засідання комісії по розгляду акта про порушення, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено у Законі України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017, передбачено, що правопорушенням на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії ( далі - ПРРЕЕ) та визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018 постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови від 14.03.2018 № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Згідно з підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Ті самі приписи містилися в підпункті 26 пункту 10.2 ПКЕЕ.
Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Аналогічні положення було закріплено у пункті 3.3 ПКЕЕ, за змістом якого відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У пункті 8.2.4 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення, у якому мають бути зазначені, зокрема, зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
На підставі акта про порушення під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу (пункт 8.2.6).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Вирішуючи спір щодо застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди мають дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики.
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору про скасування оперативно-господарської санкції встановлено обставини вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, а саме, порушення підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, яке полягає у вчиненні позивачем дій, які призвели до зриву пломби (№ с 14174714) на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), встановленої згідно з актом пломбування від 03.06.2014 № 057804, факт якого встановлено у акті про порушення від 24.07.2018 № К037219, та є підставою відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Методики для застосування до позивача оперативно-господарської санкції у виді нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил.
Судами попередніх інстанцій правомірно відхилено доводи позивача стосовно того, що працівниками ПрАТ «Київобленерго» зазначена пломба не встановлювалася та на збереження позивачу не передавалася, оскільки під час вирішення справи було достеменно встановлено факт передачі на відповідальне збереження ТОВ «Поділ-Інвест» лічильника № 00902674 та встановлених пломб, зокрема, пломби № с 14174714, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 03.06.2014 № 057804.
Отже, за встановлених судами обставин, у позивача виник обов'язок забезпечити збереження встановлених згідно з цим актом пломб, а також покладено на позивача відповідальність за їх збереження.
Разом із тим, судом апеляційної інстанції враховано і правомірно зауважено, що ТП № 566, у якій установлено прилади обліку електричної енергії, знаходиться на території ТОВ «Поділ-Інвест» і доступ до електроустановки (приладів обліку) позивача, які перебувають на відповідальному збереженні, обмежений, крім осіб, уповноважених утримувати таке обладнання у належному стані.
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, стосовно того, що пломба, яка зазначена в акті про порушення як зірвана, не мала бути установлена на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин неправомірного встановлення зазначеної пломби, натомість судами встановлено, що акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 03.06.2014 № 057804 підписано уповноваженим представником позивача, будь-яких зауважень представника позивача у цьому акті не наведено, а позивачем відповідно до положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) належними і допустимими доказами таких обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог, не доведено.
Доданий до касаційної скарги висновок експертного дослідження від 28.03.2019, який надано на замовлення позивача після розгляду справи у судах попередніх інстанції і на який позивачем здійснено посилання у касаційній скарзі, не може бути предметом дослідження і оцінки суду касаційної інстанції в силу меж перегляду справи у суді касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК.
Посилання позивача на те, що відповідачем не виявлено та не підтверджено факт крадіжки електричної енергії на об'єкті позивача, а тому відповідальність позивача як споживача щодо збереження та цілісності пломб не може бути безумовною, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судами обставин, що узгоджується з положеннями підпункту 2 пункту 2.1 Методики, порушення Правил зокрема, пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами, який підтверджує факт пломбування і передачі на збереження приладів обліку та установлених пломб, є підставою для притягнення споживача до відповідальності. Аналогічні положення закріплено і у пункті 4.2.3 договору про постачання електричної енергії від 03.08.2010, укладеному між сторонами у справі.
У зв'язку з наведеним, фактичні обставини у справі, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судових рішень висновки про відсутність підстав для визнання недійсним рішення комісії ПрАТ «Київобленерго» по розгляду акта від 24.07.2018 № К037219 про порушення ПРРЕЕ, що оформлене протоколом від 01.08.2018 № 035, з огляду на недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилався на підтвердження своїх вимог.
При цьому суди попередніх інстанцій при вирішенні спору повно та всебічно дослідили обставини справи, правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Зазначені висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/2632/17 та від 12.03.2019 у справі № 908/1358/17, на які здійснено посилання скаржником у касаційній скарзі, оскільки обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, у справі, яка розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у наведених справах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Загалом обґрунтування касаційної скарги стосується повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
При оцінці доводів касаційної скарги Верховним Судом також враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якою повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких під час розгляду цієї справи встановлено не було.
Ураховуючи зазначені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ-Інвест" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2018 у справі № 911/1776/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: І. С. Міщенко
В. Г. Суховий